До Львівської обласної бібліотеки надійшла рекордна кількість нових книжок – 190 тис. прим. Про це в інтерв’ю WN розповів директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник.  

 – Бібліотека в прямому сенсі тоне в нових книжках. Вибачте, але ми звикли, що на культуру завжди бракує грошей. Що сталося?

– Бібліотека щороку отримує досить велику кількість книжок за державною програмою «Українська книга». Ними нас забезпечує Міністерство культури, якому виділяються кошти на друкування поліграфічної продукції для бібліотек. І от цього року сума на придбання бібліотечної літератури значно більша, аніж в минулі роки.

Загалом до кінця року ми маємо отримати 190 тис. примірників книжок, які розподілимо між публічними бібліотеками Львівської області. Кількість таких закладів становить 1 300 одиниць.

Додам, що такої кількості  книжок  бібліотеки Львівщини жодного разу в історії не отримували.

– Власне, скільки  надійшло книжок до бібліотеки торік?

Торік Львівщина отримала не більше як 10 тис. книжок. Тобто, нині маємо колосальну різницю в обсязі поповнення. А торік і позаторік були сільські бібліотеки, які протягом року не отримали жодної нової книжки.

– 190 тис. примірників – це справді дуже велика кількість, як відбувається процес внесення їх у фонд бібліотеки? Чи вистачає технічного забезпечення?

– У нас є відділ опрацювання, який кожну книжку описує. Є спеціальна картка в електронній системі, яку заповнює бібліограф.

Звичайно, що районні бібліотеки теж мають електронні каталоги. А от в селах ситуація гірша, бо далеко не кожна сільська бібліотека забезпечена комп’ютером. Є такі бібліотеки, де навіть нема електрики.

Навіть наша бібліотека має відділи, де нема жодного комп’ютера, хоча потреба досить велика. Також ми не маємо комп’ютерів для відвідувачів.

На жаль, сьогодні у справі українських бібліотек не врахований факт технічного прогресу і, відповідно, проігнорована потреба у фахівцях з комп’ютерних технологій. Але ж без комп’ютера бібліотека приречена на стагнацію, на занепад та на те, що молодь сюди не прийде.    

– Чи надає бібліотека таку послугу, як електронні книжки?

– Ми оцифровуємо певні видання, які користуються підвищеним попитом, і вони доступні у нас в бібліотеці. Також на сайті «Культура України» є книжки певного характеру.

Однак загальнодержавної електронної бібліотеки у нас, в Україні, на жаль, не існує. Я із заздрістю дивлюся на наших сусідів – поляків, де виділяються великі державні кошти на оцифрування, скажімо історичної літератури. У них є Великопольська цифрова бібліотека, яка доступна і українцям.

Україна, на жаль, в технічному та інформаційному плані, значно відстала від наших сусідів.

Водночас бібліотеки усього світу мають однакову проблему: значно знизився попит на звичайну книгу, молодь віддає перевагу електронним книжкам. Я не проти цього, але книжка – це найбільший винахід людства за весь період розвитку людини як істоти мислячої. Книжка – це уособлення цивілізації та тої вікової мудрості, яку людина передає через покоління.

– Все ж таки, які книжки мають найбільший попит?

– В останні роки, особливо після початку українсько-російської війни, особливо зріс попит на літературу, базовану на останніх подіях. Маю на увазі події в Донецькому та Луганському аеропортах, в Іловайську та інші. Це твори, які на межі між художньою і документальною літературою.

Більше того, воєнна тема та українська історія – це постійні теми, які цікавлять читача в наш час.

– Скільки людей цьогоріч відвідало бібліотеку?

За рік до бібліотеки приходить в середньому 5 тис. осіб – це мізерна кількість проти тої кількості книжок, які у нас зберігаються, – це понад 600 тис. книг.

– А що люди найбільше читають у вашому читальному залі?

– Найбільше люди читають періодику. У нас є постійні читачі, які приходять почитати свіжі газети.

– Чи можна брати книжку до дому?

– Два роки тому ми відкрили відділ абонемента, де можна книгу взяти із собою. Відділ на 100% забезпечений сучасною літературою. Відділ користується попитом, за рік читачами стали 2 000 людей.

– Як стати читачем бібліотеки?

– На перший раз потрібен паспорт та фотографія для читацького квитка.

– Чи часто стаються випадки, коли книжки не повертають?

– Постійна хвороба бібліотек – це читачі, які забувають та які крадуть книги, – це типова людська риса серед книголюбів.

У такому разі ми посилаємо поштівку, дзвонимо на телефон, нагадуємо. Буває люди гублять книжки, тому пропонують купити нову.

Після того, як книжку повернуто, ви знову повноправний член бібліотеки.

– Цього року активно популяризується тема інклюзії. Чи забезпечена Ваша бібліотека книжками, які надруковані шрифтом Брайля?

– Кожного року ми отримуємо літературу від Оксани Потимко, яка очолює Львівський осередок незрячих.

Окрім того, бібліотека облаштована для людей з проблемами рухового апарату. Ми маємо пандус та дзвінок, щоб людина могла комфортно потрапити до бібліотеки.

– Чи  відвідують такі люди бібліотеку? Чи книжки, написані  шрифтом Брайля хтось читає?

– На превеликий жаль, ні. У нас є книжки, є можливість, але таких читачів у нас нема.

– Чиїм коштом живе бібліотека?

– Ми фінансуємося з обласного бюджету, ми державна установа. Також у нас є інші джерела надходження коштів: трохи заробляємо власними методами, отримуємо спонсорську допомогу, а також – доброчинні кошти: за ці гроші частково оновлюємо технічне забезпечення.

Трохи уточню. Ми намагаємося заробляти, але бібліотека не є прибутковою.  За рік ми маємо заробити 200 тис. грн – це план, який встановлює наше керівництво. Ми заробили 20 тис. грн.

– Скільки працівників налічує  бібліотека?

Коли я прийшов сюди 10 років тому, то працювало 100 чоловік. Нині – 86. Вже двічі відбулося скорочення, і, очевидно, наступного року планується ще одне. Ми навіть ліквідували окремі структурні частини, бо нам замало коштів на утримання штату.

– Яка зарплата у бібліотекаря?

– Грубо кажучи, близько 4 тис. грн, комп’ютерні фахівці мають трошки менше.

– Крім того, не знаю, чия це ініціатива, але нині Мінфін намагається обрізати доплати бібліотекарям.  Якщо раніше була так звана «Юліна доплата», за часів прем’єрства Юлії Тимошенко, яка становила 50%, то сьогодні на категорично наголошують: доплата – до 50%, а краще, щоб було 40%.

Хочуть зекономити на бібліотекарях, не намагаючись зрозуміти, що  бібліотекар не є ні бюрократом, ні чиновником. Бібліотекар – це той, хто обслуговує читача, і той, хто формує майбутнє України: свідомого активного громадянина, вчить його захищати України та бути мудрим.

– Дякуємо за розмову.

Фото-WN