Туристичні і недосліджені куточки Європи та Африки, місцевий колорит, цікаві історії і безліч яскравих вражень.

Так коротко можна розповісти про подорожі – а це більше як сорок країн - львівської мандрівниці, бізнес-тренера Людмили Калабухи.

За новою порцією емоцій закордоном вони полюють разом з чоловіком. І останнього разу з усіх країн обрали Японію. Ми вивідали у Людмили Калабухи  все найцікавіше про Японію і японців.

–Японія для туристів відкрита чи закрита країна?

– Історія про те, наскільки Японія відкрита чи закрита, гідна сценарію для нового серіалу типу «Гри престолів». Вона для всіх завжди була загадкою, напівміфічною країною на краю світу.

Вперше європейці відкрили Японію у ХVІ столітті й привезли туди вогнепальну зброю та християнство. Відтак, вперше у ХVІ  столітті японці побачили білих людей і, що цікаво, темношкірих – раб-африканець був подарований імператору європейськими купцями.

Та поширення нових ідей настільки не сподобалося правителям Японії, що вони запровадили політику повної ізоляції від зовнішнього світу, що тривала майже 200 років.

Так, до середини  ХІХ століття жодний японець не міг покинути країну і жодний чужoземець не смів ступити на цю землю. Тільки у другій половині ХІХ століття військові кораблі США під загрозою початку бойових дій примусили Японію відкрити порти для американського торгового флоту.  Так світ знову дізнався, що це країна, яка настільки відрізняється від всього звичного, як це тільки можна собі уявити .

Нині Японія знову переживає новий період цікавості та захоплення усім японським. На державному рівні була розроблена програма активного піару країни, результатом якої мало стати 10 млн туристів у 2018 році. Та Японія настільки увійшла в моду, що її відвідали 30 млн.

Японці дуже привітні до туристів, радо приймають їх на всіх рівнях. Тільки бронювати все треба мінімум за півроку, тому що реально не вистачає місць в готелях у зв’язку із справжнім туристичним бумом.

Якщо минулого року віза для українців коштувала 200$, то тепер безплатна. Умови її отримання прості і прозорі. Тільки треба особисто подавати і отримувати в Києві.

– Що Вас, як українку, найбільше вразило у цій країні?

 – Це три речі. Перше – розумні унітази, які cхожі на капсулу з космічного корабля з високобюджетного фільму про майбутнє. Ці унітази cамі піднімають, закривають кришку, підігрівають сидіння, змивають та освіжають повітря. До кожного є пульт або центр управління польотом, тобто унітазом, та нічна підсвітка.

Деякі ще включають музику, дезодорують повітря різними ароматами і щось лагідно говорять японською. Дякують, напевне. Там всі дуже ввічливі. Вбудоване біде дозволяє вибрати температуру та побавитися з кутом та силою подачі води.

Є такі, що зразу зважують вас до грама, беруть аналіз сечі та визначають рівень цукру. Вже придумали унітази, які будуть вимірювати кров'яний тиск.
Друге – ідеали чоловічої на жіночої краси. В моді дитячість та милота. Японською це «каваї».

Жінки будь-якого віку вбираються наче школярки. Розмовляють тоненькими голосками та старанно кривлять стопи до середини. Уявляєте, це елемент флірту. Жінка, що косолапить, вважається привабливою.

Там ніхто не біжить до стоматологів вбирати брекети, тому що кривозубість, неправильні прикуси та ікла, які часто-густо стирчать з рота, не створюють нікому естетичних проблем. Ніхто не збільшує губи та груди. Пишні форми не в моді. А от великі очі і біла шкіра – саме те, на що працює індустрія краси.

Те саме з чоловіками. Сексуальними вважаються не накачані хлопці із доглянутими бородами, як зараз модно у нас. Такі лякають тендітних японок. А от такий собі гнучкий, наче бамбук, вічний хлопчик з манікюром, макіяжем і дуже стильною складною зачіскою. Підліток-переросток в брендових вузеньких штанятах.

Третє – розуміння вірності та зради.  В Японії не існує компромісів – ти або за, або проти, або свій, або чужий.

Іноземці масово покидали країну після землетрусу, цунамі та аварії на Фукусімі у 2011. А тепер їм не відривають візи, коли вони захотіли повернутися. Для чого в Японії ті, хто покинув її в найважчі часи? Письменник Харуки Муракамі, яким ми всі зачитувалися, в Японії ніде не продається. Це персона нон ґрата, що живе в Канаді та сміє засуджувати Японію і японський уклад життя.

А ще я хотіла похвалитися знаннями його творчості в японському посольстві, коли візу отримувала. Пронесло. Тут про нього говорити, тим більше захоплюватися – це табу.

 – Якщо беремо ментальність нашого народу і звички - ми могли б побудувати щасливе життя, як в Японії?

Японія – країна суворих правил. Там ви всюди отримаєте всі можливі і неможливі інструкції, як і що відкривати, закривати, куди йти, що і як їсти та пити. І чого не можна категорично.

На зупинках автобусів та вулицях є люди, що керують людськими потоками.

У кожному залі музею по 2-3 наглядачі, які всіх пильнують, щоб ніхто там не порушував дисципліну. Таблички «Не можна їсти на ходу» – в місцях продажу вуличної їжі та спеціально відведені закриті бокси на вулицях для куріння. Абсолютна відсутність на вулицях смітників та стерильна чистота тротуарів навіть після народних гулянь. Тому що всі чітко знають, які правила і чому треба їх дотримуватися.

Це не просто страх публічного осуду, втрата обличчя – це смерть. Чи страх покарання. Дотримання правил та інструкцій – єдина можливість вижити в країні, де землетруси кожного тижня, а тайфуни чи цунамі можуть знищити в мить те, що створювалося століттями і наживалося поколіннями.

Це їхній рятівний якір, впевненість чи ілюзія, що вони можуть контролювати життя. Всі речі на своїх місцях, маніакальна чистота та акуратність, залізна дисципліна на всіх рівнях, відповідальне ставлення до найменших дрібниць. Тут пилососять сходи в метро, транспорт приходить за розкладом до секунди, на літровій пляшці з водою пишуть «1020 грамів», а стандарти якості настільки високі, що японці завжди все купують тільки японське. Не тільки тому, що вони патріоти. А ще й тому, що воно – найкраще.

– Ціни в Європі та Японії - наскільки помітна різниця? Українцям із середнім рівнем доходу ця країна підійде для мандрів?

– Коли ми їхали до Японії, то готували себе до тотальної економії. А як інакше? Одна із найдорожчих країн світу. Та з подивом побачили, що ціни не більші, ніж у Європі, а багато послуг та речей навіть дешевші. Зокрема, вечеря на двох в ресторанчику не в самому дорогому районі обійдеться так само, як у львівській кнайпі середньої руки. І це з напоями та найсвіжішою рибою та світі, морепродуктами та купою екзотичних страв.  А ще для іноземців є чудові варіанти проїзних на всі види транспорту на період мандрівки. Також всі суспільні туалети в Японії безкоштовні, як велика частина музеїв.

– Яка найбільша родзинка Японії? 

– Вся Японія – суцільна родзинка. Це інший світ, який дуже довго розвивався виключно за своїми законами. Тут вражає все.

За два тижні мандрівки планетою під назвою Японія, я навчилася спати стоячи в час пік, стиснута серед японських чоловіків, у яких роками не було сексу, люди дуже багато працюють. В них нема часу і сил на стосунки.

Дихала сіркою на вулканах, що можуть вибухнути будь-якої миті.  Їла рибу фугу, мармурову яловичину та все, що плаває, повзає, бігає та росте в дорогих ресторанах та дешевих забігайлівках.

Розслаблялася  в чому мати родила в банях-онсенах під пильним поглядом японок усіх комплекцій та вікових груп, молилася всім старим та новим японським богам за мир в Україні, зрозуміла, чому нація інтровертів постійно носить маски, а молодь – чудернацькі костюми.

Простила їм вживання в їжу дельфінів та наділення статусом божества тупого нецікавого карпа, навчилася сортувати сміття на 8 різних баків.  Пила воду з-під крана в Токіо, де з околицями живе 30 млн людей – настільки чиста вода, що її з-під крану розливають у пляшки і продають, спостерігала досконалі бізнес-процеси на всіх можливих рівнях від гейш до вуличних промоутерів.

І ще багато-багато чого побачила, про що не пишуть в соцмережах. А головне, перейнялася незламним самурайським духом і правом жити за власними правилами, якими б дивними і незрозумілими іноземцям-гайдзінам вони не здавалися.

Неймовірна повага, розуміння та захоплення японцями, які так схожі з нами і одночасно так не схожі ні з ким у світі.

Шокована, вражена, закохана у Японію повернулася в Україну. І дякую долі за ті неймовірні пригоди та враження на все життя, які ми привезли! Японія змінила нас. Як змінює кожного, хто побуває в країні сонця, що сходить.