Львівська область нині перебуває серед аутсайдерів по Україні.

Жодна із громад Львівщини не потрапила до 20-ки і навіть 50-ки загальноукраїнського рейтингу фінансової спроможності ОТГ, який склали експерти групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні за підсумками минулого року (загалом у рейтингу 366 ОТГ), пише ЗІК.

У рамках децентралізації на Львівщині вже утворено 35 об’єднаних громад. Найактивнішим цей процес був у 2015 році – тоді з’явилися 15-ть. Стати повністю самостійними вдалося далеко не всім. Серед успішних на Львівщині називають Тростянецьку, Мостиську, Давидівську, Новокалинівську ОТГ. Вони всередині загальноукраїнського рейтингу. Шість утворених в області громад (Вільшанецька, Новоміська, Волебаранецька, Луківська, Чуквінська та Міженецька) – у списку фінансово неспроможних, їх бюджети дотуються на понад 50%.

Сьогодні у львівському Центрі розвитку місцевого самоврядування зібрали журналістів, громадських активістів та представників місцевого самоврядування щодо впровадження реформи, її проблем, актуальної інформації та майбутніх перспектив.

Розпочали обговорення з доволі амбітної заяви Ростислава Замлинського, першого заступника голови Львівської ОДА, який пообіцяв присутнім отримати лише актуальну, об'єктивну інформацію з перших вуст.

Чиновник, здебільшого, розповідав присутнім про переваги та позитиви реформи та намагався наводити приклади фінансових переваг ОТГ, які вже нині існують та благополучно розвиваються. Зокрема, сказав, що ОТГ генерують доволі цікаві ідеї та вже почали залучати іноземні кошти для їх втілення.

Директор Центру розвитку місцевого самоврядування, Галина Гречин спробувала закцентувати увагу на проблемах реформи.

За її словами, важлива проблема полягає в тому, що бракує людей на місцях. Вони надають перевагу виїхати закордон на якісь сезонні роботи, аніж залишитися вдома. Хоча, за їхніми даними, ОТГ нині мають можливість забезпечити людей заробітніми платами.

Спробувала також і розвіяти певні міфи стосовно реформи. Йшлося, зокрема, про можливе розформування шкіл у селах. Мовляв, після реформи всі школи закриють. Цю інформацію директор Центру спростувала, сказавши, що школи лише переформатують. Початкові школи залишаться на місцях, а от вже середня та старша школи мають орієнтуватися на якісніший рівень викладання та більшу конкуренцію між учнями.

Мешканці, зазвичай, переймаються, що всі кошти ОТГ спрямовуватиме саме в центральний населений пункт. Галина Гречин намагалася спростувати і ці занепокоєння. Мовляв, саме периферійні пункти, зазвичай, потребують більше коштів для розвитку. Цей факт, власне, є логічним, але питання таки залишилося відкритим.

Трохи згодом до обговорення долучився Юрій Ганущак – національний  експерт з децентралізації. За його словами, основна ідея реформи полягає в тому, щоб громади вирішували, як їм жити, а держава давала на це кошти.

Він, щоправда, не був надто радісним, бо динаміка реформи на Львівщині поки не тішить. Область опинилася серед аутсайдерів та посіла лише 17 місце в Україні.

"Цю реформу потрібно вистраждати. Децентралізація – це наше право на помилку. Зробили помилку – Ваші проблеми. Центр вже винен не буде", - сказав експерт.

Найбільшою проблемою нині є той факт, що частина громад є неспроможними. Іншими словами, у громадах є мало ресурсів для існування та розвитку.

Експерт також поділився своєю думкою стосовно реформи медицини.

"Насамперед, централізація фінансів в особі новостворюваної агенції національної служби здоров'я суперечить децентралізації влади, хоч би як це намагалися заперечити апологети реформи медицини. Адже теорія передачі повноважень до органів місцевого самоврядування передбачає, що соціальна послуга передається повністю, а не частинами. Інакше важко назвати відповідального за надання послуги. Тобто розділити її, наприклад, таким чином: утримання стін — з бюджету громад, а оплата праці медперсоналу — за рахунок агенції, — це приректи на провал. Органи місцевого самоврядування не візьмуть на себе відповідальності за неналежну якість медичних послуг, якщо не матимуть інструментів для її забезпечення. І часто повторюваний керівниками МОЗу мем "фінансувати послугу, а не стіни" — лукавство: комунальні послуги є частиною медичного обслуговування. Як і капітальний ремонт амбулаторій та лікарень", - пише у своїй статті для Дзеркала тижня.

За його словами, нинішня реформа в Україні схожа на шведську модель. Крім того, він додав, що не варто Україні використовувати досвід найближчого сусіда – Польщі. У цьому випадку наша реформа, звісно, за умови її успішності, може вдатися і краще.

Реформи даються суспільству важко, потребують часом жертв, на які люди і влада не завжди хочуть іти.

Успішність децентралізації залежить від зусиль українців, бажання їх справді вирішувати як жити та господарювати на місцях самостійно, та політичної волі влади відмовитися від нинішньої корумпованої системи та дійсно реформувати країну.

Текст та фото: WN