Мешканцям заходу України неабияк пощастило з розташуванням. Під боком майже європейський Львів, неймовірна природа Карпат - та й до цілковито європейських столиць рукою подати.

Трохи зменшує кількість таких закордонних поїздок, звісно, сам кордон. Тут вже треба набиратися терпіння та і трохи фарту аж ніяк не завадить. Мимоволі, десь поміж десятка інших машин, згадуються європейські кордони – привітна табличка з вітанням та побажанням гарної дороги. Але суворі черги та, часом, години очікування швидко приводять до тями.

Незважаючи на всі нюанси охочих надихнутися зарубіжжям не меншає. А після омріяного безвізу стає дедалі більше.

Не сидиться вдома і журналістам WestNews.

Спонтанність наше все. Вирішити, що пора кудись в мандри за один день, - запросто. Давно не подорожували, давно не шопилися на закордонних сейлах та і пригод теж давно не було?

Поїхали в Краків!

За день до поїздки ми зрозуміли, що готелей, апартаментів, квартир, словом, місця, де можна переночувати в Кракові чи поблизу на ці вихідні просто не було. Як виявилося потім, у поляків теж кілька вихідних – туристів було дуже багато. Це нас зупинило?

Субота, 3:00 ранку ми закинули необхідні речі, перевірили ще раз наявність всіх документів і вирушили в дорогу. Мандрували ми автомобілем. До речі, помити його ми напередодні не встигли. Та хіба ж 3:30 ранку – то поганий час, щоб привести до ладу своє авто?

Чим ближче до кордону, тим напруженіша обстановка в авто. Всі тихенько сподіваються на диво. І – черги таки не було. Настрій відразу поліпшився – їхати стало веселіше. Кордон ми минули години за півтори.

Опинившись у Польщі увімкнули місцеве радіо. Сонні та втомлені ми сподівалися почути щось веселе та бадьоре – відразу згадалися українські ранкові радіо-шоу. Але нас чекала півгодинна ток-розмова на щось економічне о 6 ранку в суботу. Судячи з голосів ведучих, їм теж не було весело.

Потішили дороги. Дорога до Кракова була одноманітно хорошою. В той час автівок було мало, хіба подекуди якісь вантажівки чи такі ж туристи, як і ми.

Суботу ми планували витратити на шопінг. Почати вирішили з торгового центру в самому центрі міста. Але дарма. Як виявилося, він збудований над вокзалом. Тому людей там дуже багато, асортимент не зовсім тішив та й ціни вищі, ніж всюди. Тут ми вперше були дуже втішені, що обрали авто. Google нам порадив ще один торговий центр, найбільший у Кракові. Площа його справді велика, але і цей нам теж не сподобався. Простору там багато, людей мало, але асортимент теж не вражав. Лише десь післяобіду ми потрапили у краківський аутлет. Де, власне, нам нарешті пощастило. Надолужили за весь день!

Після вкрай насиченого дня – ми наїздили понад 300 км – вирішили нарешті їхати в готель неподалік Кракова. Його нам порадили друзі, сказали, що завжди є місця і не варто турбуватися. Приїхали туди ми десь під вечір і нас чекав сюрприз. Гучна музика, кілька десятків святково одягнених людей та слова на рецепції: «В нас весілля. Все зайнято». Діватися нікуди – поїхали далі. Виявилося, що для подорожі ми обрали дуже популярну дату для весілля – готелів зо 5 по дорозі виявилися зайнятими. Вільний ми, до слова, знайшли трохи згодом. За понад 150 км від Кракова. Це був другий раз, коли ми потішилися наявністю авта.

Плани погуляти в неділю по Кракову відразу змінилися. Гуляти вирішили Жешувом. Місто невелике, але теж красиве. Проте, фарту нам в цій поїздці трохи бракувало – в центрі міста нас застав дощ. Втомлені від вражень та кілометрів ми розцінили це як знак. Пора додому!

Сприймайте все з усмішкою та гарних подорожей!

Фото WestNews