Родичам загиблих господарі Ратуші виплатять чергову грошову компенсацію.

27 липня 2002 року на летовищі у Скнилові з неба, не розрахувавши висоти для виходу зі складної фігури, літак впав на людей, які спостерігали за авіаційним парадом.

На летовище тоді прийшли близько 10 тисяч глядачів. Військові, які теж зрештою постраждали, були змушені туди йти, як на парад – із завданням спостерігати за ситуацією та демонструвати літаки з укомплектованими бойовими ракетами.

Тоді від падіння в натовп та вибуху винищувача Су-27 навчально-тренувальної комплектації загинули 77 осіб, з них 28 дітей, близько 300 осіб зазнали поранень.

Головною причиною трагедії фахові експерти та комісії назвали "відхилення екіпажу від пілотного завдання та помилку при пілотуванні".

Нині минає шістнадцятий рік з того трагічного дня.

Сорока вісьмом сім'ям цього року обіцяють виплатити по дві тисячі компенсації. Такі виплати стали регулярними й одноразовими водночас – адже люди, які не перестають переживати жахіття минулого, не мають права на постійну фінансову підтримку та пільги.

Скнилівська трагедія є фактично невизнаною досі. За інформацією постраждалого Івана Куца, на документах вона фактично прирівняна до дорожньо-транспортної пригоди.

Пілоти – Володимир Топонар і Юрій Єгоров – катапультувалися за майже дві сотні метрів від землі, залишивши машину некерованою. З матеріалів суду, інформацію про які передають анонімні джерела,  відомо, що експертизу крові у Топонара провели 29 липня – два дні після трагедії. Чому?

Після перипетій пілотів відправили до реанімації. У них не було значних фізичних травм, хіба психологічна. Потім їх зі Львова забрали до військового шпиталю у Вінниці, побоюючись помсти родичів загиблих. У реанімаційну палату до пілотів, окрім лікарів – травматолога, психотерапевта і невропатолога – пускали лише рідних.

Пілотам Єгорову і Топонару озвучили вирок за статтею 416 Кримінального кодексу – "порушення правил експлуатації літальних апаратів, що потягло катастрофу й інші важкі наслідки". Розслідування провело Головне управління військових прокуратур Генпрокуратури України. Висновкок управління звучав "серйозні прорахунки в організації підготовки і здійснення польотів у ВПС, зокрема під час демонстраційних заходів у Львові". Перший пілот Володимир Топонар отримав 14 років ув’язнення, другий – Юрій Єгоров – 8 років.

У селі Зікрачі у виправній колонії №115, де не існує суворого режиму, а в'язні свобідно демонструють життєдіяльність, просидів Володимир Топонар. Йому також дозволили піти на підселення до жінки. 2013 року він вийшов на волю, просидівши в умовній ізоляції 11 років.

7 листопада 2007 року своїм указом президент Віктор Ющенко скоротив термін ув’язнення Юрію Єгорову з 8 до 3 років (вийшов через два з половиною).

Деякі родичі постраждалих від помилок пілотів та організаторів прагнули справедливих виплат, інші – жорсткої кари винуватцям і бодай вибачень. Інші очікували розправи. Та багато хто загинув там морально і назавжди – у своїх дітях, які вже ніколи не виростуть.

Вогнем крил залізного птаха накрило цілі родини. Трагедія поставила хрести на Янівському, Голосківському та Сихівському цвинтарях, зокрема, родинам Михайлів, Атаманюк, Онищак, Сербин, парам Галюк, Гомон, Махно та іншим.

Моральне спустошення постраждалих оцінювали кому як: для когось в 20 тисяч гривень, для когось – у 100 тисяч гривень. Голові громадської організації "Скнилівська трагедія" Івану Куцу досі не зрозуміло за якими критеріями тоді призначали грошову виплату.

З інших анонімних джерел стало відомо, що гроші благодійного фонду, рахунок якого відкрили у дні трагедії, видавали не тільки присутнім на події 27 липня 2002 року.

Декотрим групам людей виплачували колосальні суми на тлі інших – так держава і влада на місцях взяли на себе роль арбітра, що важив на своєрідних шальках ступінь горя кожного постраждалого, щоби компенсувати невідновні втрати бодай грішми.

Тим часом, питання готовності українського військово-промислового комплексу та, зокрема, бойової авіації до не повторення подібної трагедії у майбутньому, як виглядає, досі лишається відкритим. За словами фахівців, попри заяви влади про реформи, фінансові вливання в сектор та патріотичний дух, ми ще далекі від ідеалу безпеки у цьому контексті.

Про це та інші похідні від трагедії проблеми – читайте у наступних матеріалах на нашій сторінці.

Текст і фото: WN