Але навіщо чекати так довго: Миколі Томенку вистачить для результату і 100 днів?

Колишній знаний політолог приїхав до Львова, аби розповісти, як варто жити українцям далі.

Нині вже політик, вирішив застосовувати свої теоретичні знання на практиці і теж спробувати зробити життя українців трохи кращим.

Досвід у нього чималий. До 2002 року успішно працював політологом. Далі ж вирішив стати багатогранним політиком. Спочатку довгий час був у партії «Батьківщина», встиг попрацювати керівництві ВР, в уряді Юлії Тимошенко, у кількох комітетах ВРУ, а у 2014 вирішив змінити свій політичний вектор та перейшов у «БПП».

Перед створенням власної партії встиг навіть побути радником нинішнього гаранта. У квітні 2014, як голова фонду «Рідна країна», підтримав Петра Порошенка у виборах президента, а також уклав з ним угоду про розроблення та реалізацію «Гуманітарної стратегії України» та став його довіреною особою на виборах.

Там, щоправда, теж довго не пробув. За словами Миколи Томенка, повірив президентові, який обіцяв захищати український світ, а сам чиновників часів Януковича на посади в АП привів.

Мабуть, саме через ці розчарування політична партія Громадський рух “Рідна країна” Миколи Томенка представила у Львові концепцію, над якою працювали нібито чимало фахівців.

Почав очільник нової політичної сили традиційно: з критики нинішніх кандидатів в президенти та їхніх програм.

"Нас непокоїть ситуація напередодні президентських перегонів, оскільки вона формує фальшивий порядок денний, який погано закінчиться для України. Я маю на увазі, так виглядає, що ключові гравці або ті, які вже оприлюднили свої програми, фактично нам пропонують утопію Томаса Мора – казкові нові конституції України, мовляв, після того, як через 2-3 роки український народ їх ухвалить, ми заживемо щасливо і по-європейськи. Не змінюючи ні цінності, ні принципи, ні ідеологію людей при владі і психологію громадян України".

Критикою, звісно, політик не обмежився. Приїхав все ж про власні плани та пропозиції розповідати. Та й навчити, як далі жити українцям та якими принципами керуватися, зокрема, напередодні президентських перегонів.

"Ми вважаємо, що це небезпечна історія, яка фактично руйнує можливість проведення європейської президентської кампанії, де б дискусія йшла про змістовні, раціональні та прагматичні речі. Саме тому ми зпочатку написали концепт "Український президент 2019", який базується на таких речах: всі ключові гравці мусили б оприлюднити місію президента, стратегію та програму, яку треба продебатувати, а потім оприлюднити команду від майбутнього прем'єр-міністра, спікера та міністра оборони. Бо концепція, коли є вождь, майбутній президент, і він нам пропонує якесь віртуальне казкове майбутнє України, яке він потім збудує, коли стане президентом, то це граблі 2018 року. Тому ми представили концепцію і під неї написали стратегію, програму, яка називається "Як створити парламентсько-президентську республіку за 100 днів". Ми принципово відрізняємось від ключових  політичних гравців України. Хоча президент ще свою програму не презентував, але, мабуть, він хоче залишитись на наступний термін. Питання лише в якій системі та моделі він працюватиме, а це поки невідомо".

Йшла мова і про те, які програми представили нинішні кандидати та чому це все не спрацює. Багатий політичний досвід, ймовірно, краще підказує, яким шляхом варто іти.

"Ключові гравці поділилися на дві групи. Перша – це парламентська республіка. Як сказала Юлія Тимошенко, канцлерського типу. Друга група – це президентська модель, назвемо її турецького типу. Оскільки йдеться про те, що президент Туреччини Ердоган авторитетний чоловік і, як каже один із кандидатів в президенти, нам треба авторитаризм, бо це походить від слова авторитет. Нам пропонують поки два рецепти. Або хаос і охлократія, при якому олігархія збагачується на війні та патріотичній риториці, або парламентська модель, умовно кажучи, імені Меркель".

На це, мовляв, коштів та часу знадобиться багато, а зміни потрібні країні нині – переймається за державний бюджет Микола Томенко. Натомість, як справжній політик, він обіцяє те, чого Україні бракує – кращого життя майже завтра.

За словами Миколи Томенка, насправді, можна змінити країну, але принципово не переписувати Конституцію: у нас нині є парламентсько-президентська республіка, але вона не діє, оскільки, з одного боку, вона інституційно, у правовому сенсі, не пророблена, адже багато законів, які передбачені, не прийняті. З іншого боку, інститути влади або не сформовані, або сформовані не в конституційний спосіб. І тому не функціонує сама парламентсько-президентська модель.

І тут підкований в теорії та практиці політики гість Львова ставить запитання: як можна міняти основний закон країни, за яким сама країна, насправді, і не жила: лише, аби знову витратити час та гроші?

"Я думаю, що ми не жили жодного дня за Конституцією, хіба 28 червня, коли святкували День Конституції. В мене питання, навіщо змінювати те, що ніколи не працювало. І витрачати час та сотні мільярдів гривень. Ще один аргумент від Фергюсона, з його модного нині дослідження "Цивілізація, або як Захід став успішним". Там він сказав, що американська цивілізація розбилася на дві: північноамериканська та латиноамериканська. Одні бідні і авторитарні, а інші – багаті та демократичні. Тому що ідеологія Конституції Америки, яка була ухвалена у 1787 році, має 7 статей та 27 поправок і ухвалювалася, як ідеологія врядування законів, а не людей. А латиноамериканські моделі будувалися на принципі під людей, під президентів та постійно змінювалися. Закон повинен працювати, а не шукати модель під канцлера чи президента".

Натомість концепція Миколи Томенка інша: Україна потребує влади законів, а не влади олігархів, вождів чи натовпу.

Оптимістично політик обіцяє зміни вже не сьогодні, але за 100 днів. Каже, впорається, бо хоче не міняти основний закон, а таки змусить його працювати.

"За 100 днів, бо жодних змін до Конституції не треба. Лише закони та поправки. Ми хочемо, щоб Конституція почала працювати. Для початку, треба узаконити Адміністрацію президента. З Конституції випливає, що це дорадчий орган, а нині – це владний інститут. В нас в парламенті заступник голови Адміністрації президента представляє зміни до Конституції. Президент чогось збирає наради саме там. Хоч там він може збирати РНБО чи консультативні дорадчі органи, які він створює. Президент не має займатися побутовими речами і давати доручення урядові".

Проблема наших законів, за словами Миколи Томенка, у тому, що все прописано без форс-мажорів. Якщо раптом щось іде не за планом, ніхто не знає, що робити. Точніше, це не прописано чітко в законі. 

"Зокрема, в законі про ЦВК треба чітко прописати механізми відставки. Ми хочемо прописати всі форс-мажори. Крім того, в ЦВК повинні ще й діяти принципи влада-опозиція. Нас може врятувати лише конкуренція. Багато законів нині лежать в АП і не ветуються, і не підписуються. А це – пряме порушення Конституції. Ми вважаємо, що треба закон про законодавчу діяльність. Понад те, нам треба закон про спеціальну слідчу комісію, а не голосний закон про імпічмент. І таким чином можна поставити президента на місце".

Важливо, як каже Микола Томенко, дати раду й уряду.

"Коаліція має бути урядова. Саме уряд за неї бере відповідальність і працює з нею. А в нас сьогодні немає жодного слова коаліція в законодавстві. Лише в Конституції. В нас сьогодні масонська ложа. Ніхто в Україні не знає, хто входить в коаліцію. В Україні керує урядова коаліція, яку ніхто не знає. Як не знають і хто несе відповідальність за ситуацію в Україні. Формувати вертикаль місцевої влади теж має уряд. Бо їхні функції суто соціально-економічні, а це – відповідальність уряду, а не президента.

Важливим є Конституційний суд, з яким, на думку Миколи Томенка, чи не найбільша біда: "80% рішень конституційного суду в Україні не виконані. Питання постає, навіщо ми його фінансуємо?"

Не оминули увагою і модне нині зняття недоторканності з народних слуг. Кожен обіцяє виконати цю волю народу, але не всі згадують про те, що вона мала би бути давно знята. 

"Депутатську недоторканність мали б скасувати ще у 2008 після референдуму та тоді ж скоротити кількість депутатів".

Спробував політик пояснити, чому в нас біда з президентською виборчою кампанією. Крім Росії, яка є важливим фактором, є ще й участь у кампанії влади з її фінансовим та медійним ресурсом. Росія поки ще, ймовірно, буде, а от з владою можна спробувати розібратися. Президент, поки наша країна ще не зовсім багата та демократична, має бути лише на один термін – 5 років. А далі має створити тло для наступної кампанії.

За принципом – 5 років відпрацювали – і пам'ятник або тюрма.

Тобто, щоб не було узурпації медій та фінансів, для збереження власної посади. До прикладу, Кучма казав, що перший термін він вчився, а вже другий працював для народу. Але не треба вчитися чи заробляти перший термін, потрібно відразу працювати для народу", – обурюється політик та ще раз обіцяє працювати з першого ж дня.

Проте не все таки в нашій Конституції так добре. Є речі, які застаріли чи потребують змін. І тут Микола Томенко теж має шлях вирішення і навіть, каже, вже зібрав команду.

"В нас є фахівці, з них ми плануємо створити комісію і вони неспішно працюватимуть з Конституцією".

За даними соцопитувань, які проводив політик, українці хочуть парламентсько-президентську республіку, але з виборами президента.

"Як ми можемо говорити про парламентську республіку, якщо 80% українців хочуть прямих виборів президента? Німецька модель прямих виборів не передбачає. Проте, німці це зробили після війни та Гітлера. Вони боялися узурпації влади. В нас ж нині різкі зміни моделі є хибними. Українців треба потроху вчити".

Поділився політолог ще й занепокоєннями щодо майбутніх виборів. Каже, перегони можуть бути дуже непередбачувані. Попри тенденції в нинішній соціології ,мовляв, не відомо, кому таки вдасться вийти в другий тур і чи буде там з кого обирати. 

"Треба вибирати програми, концепції та команду. Та аж ніяк не вірити президентові, який обіцяє боротися за український світ".

Як бачимо, багато наобіцяв колишній політолог та нинішній політик Микола Томенко у Львові. Майже так само інтелектуально та пафосно, як свого часу Роман Безсмертний. Заяви від нього звучали теж гучні та впевнені. Побачимо тепер, чи так само впевнено політик зможе діяти надалі.

Текст: WN

Фото: Прес-клуб