Отже, Андрій Садовий оголосив про рішення йти на президентську кампанію.

Отже, Андрій Садовий оголосив про рішення йти на президентську кампанію.
В будь якому рішенні є свої плюси і мінуси.
З плюсів:
- Для політика це хороша заявка і демонстрація серйозності власної ваги.
- Він досить сильний оратор і серед традиційних популістів він буде суттєво та вигідно вирізнятися, оскільки його риторика буде базуватися на ліберально-консервативних нотках, додайте ще стиль подачі "проповідника на службі".
- "Фасад" Львова додасть в іміджі та картинці.
- наявність досить активної і ефективної парламентської фракції.
- По змісту та сенсам у нього буде достойний суперник  - Роман Безсмертний (сподіваюся на принцип "ваг і противаг") - це плюс в цілому для всієї виборчої кампанії, оскільки таке суперництво додасть декілька актуальних тем до загального передвиборчого дискурсу. Є шанс, що рівень в обговореннях викликів та процесів не зведеться до суцільного примітивізму, а це змусить інших кандидатів бути в "інтелектуальному" тонусі... Але не більше. Головне остаточно не залякати виборця і не загнати в глибоку депресію ))
- Висока ймовірність, що результати Садового будуть однаковими, а то і кращими за результати "рівноваговика" Анатолія Степановича Гриценка. Тут мала б зіграти своєрідна "новизна" обличчя, молодший, але вже не "дитячий" вік кандидата, системність "однокомандного" позиціонування і пункти, що перелічені вище.
З мінусів та ризиків:
- Медійний образ Андрія Івановича Садового і Андрій Іванович Садовий в житті - це практично дві протилежні людини, тому не факт, що йому вдасться втримати свій "врівноважений" образ протягом всієї передвиборчої кампанії.
В це мало хто повірить, але насправді Андрій Іванович не вміє тримати удар, а тому він легко вибивається з емоційної рівноваги і починає панікувати, або робити інші дурниці, отже серйозні дебати (не в тепличних умовах) точно буде не його фішка. Ймовірно буде намагатися приховати свій емоційний недолік за допомогою комунікаційних "екранних технологій".
- Бекграунд, де львівський "фасад" має зворотню сторону, у якій присутня безпорадність в питанні "сміттєвої кризи". До речі, - це тільки один з епізодів, по якому будуть нещадно, але виправдано бити кандидата на посаду Президента України. Розкручений міф про блокаду, яку нібито організував Порошенко, легко і аргументовано розбивається, а будь яка спроба виправдати свою безпорадність - це в кращому випадку увійти в образ жертви, а у нас люблять підтримувати жертву... От тільки не в цьому випадку, бо при сьогоднішніх геополітичних викликах - Україні потрібен лідер, а не жертва!!!
- Втрата фракції, а разом і команди в Київраді суттєво послаблює позиції в м. Києві.
- Наразі не зможе похвалитися публічними яскравими англомовними виступами серед іноземних політиків та представниками бізнесу.
Станом на сьогодні, комунікаційні можливості Андрія Івановича є досить обмежені, а присутність на впливових чи цитованих міжнародних заходах, самітах і т.д. є дуже незначна, а планка такого позиціонування суттєво піднята і є обов'язковими атрибутом для всіх реальних кандидатів на посаду Президента України.
- Високі ризики при незначному загальному результаті на президентських виборах, а це навіть при 5 % провалити вибори до парламенту цілої партії ВО Самопоміч, хоча врятувати від політичного небуття цей проект зможуть окремі мажоритарні округи (так як зараз з ВО Свобода).

На моє переконання (хоч це дуже дискусійне припущення) - Оксана Сироїд при правильній організації кампанії, але за активної участі та підтримки Садового, відсутності у неї явного негативного бекграунду, мінусів та ризиків, що перелічені вище, могла б бути цікавішою та результатинішим гравцем/кандидатом в цих перегонах від ВО Самопоміч.

Далі буде.

Фото з відкритих джерел