На "екваторі" восьмої сесії Верховної Ради VIII скликання (лютий – травень 2018 року) аналітики громадської мережі "Опора" дослідили результативність зокрема мажоритарників з Львівщини.

Серед них 12 осіб: Дмитро Добродомов (виборний округ  №115), Ірина Подоляк (виборний округ   №116), Оксана Юринець (виборний округ №117), Богдан Дубневич (виборний округ  №118), Михайло Бондар (виборний округ  №119), Ярослав Дубневич (виборний округ №120), Богдан Матківський (виборний округ №121),  Володимир Парасюк (виборний округ №122), Тарас Батенко (виборний округ №123), Олег Мусій (виборний округ №124), Лопушанський Андрій (виборний округ №125), Андрій Кіт (виборний округ  №126).

Оцінювали дисциплінованість у ВРУ, відвідуваність пленарних засідань та комітетів ВР, активність голосування, кількість промов (тільки із урахуванням сутнісних виступів), над якими законопроектами вони працюють і чи співпрацюють між собою.

Відвідуваність засідань комітетів у львівських мажоритарників зазвичай є вищою, ніж в інших депутатів. Стовідсоткову дисциплінованість продемонстрували  Богдан Дубневич (13 засідань), Олег Мусій (8 засідань), Ірина Подоляк (7 засідань), Ярослав Дубневич (5 засідань), Михайло Бондар (4 засідання) і Андрій Кіт (3 засідання). По одному засіданню пропустили Оксана Юринець (6 з 7, 86%) і Андрій Лопушанський (3 з 4, 75%). Два з восьми засідання пропустили Дмитро Добродомов, Володимир Парасюк, Богдан Матківський (75%). Найнижчий показник дисциплінованості в комітетській роботі в Тараса Батенка, який пропустив усі чотири засідання профільного комітету.

Депутати поточного (восьмого скликання) реєстрували більше законопроектів за 3,5 роки, ніж це траплялося коли-небуть раніше. За цей період було зареєстровано 6613 унікальних законопроектів. Львівські депутати-мажоритарники зареєстрували 677 унікальних законопроектів (10,2 %). "Очевидно, ця тенденція буде тривати", – передбачає Олександр Неберикут маючи на увазі активність реєстрації законопроектів.

Варто відзначити, що більшість з цих документів ніяк не пов’язані з передвиборними програмами, обіцянками та з проблемами виборних округів конкретних депутатів, а є безсистемно та непередбачувано зареєстрованими.

Депутатів найбільше турбувала гуманітарна сфера – майже чверть проектів – зокрема питання культурних і мовних фондів. 30 ініціатив щодо проблем фінансової сфери , одинадцять – сільського господарства та природних ресурсів. До правоохоронної діяльності  відносять десять, до соціальної сфери (пенсії, пільги, зарплати, ветерани АТО, гуманітарна допомога, Чорнобиль) – 9 документів. По 6 – охорона здоров’я і транспортні проблеми. Чотири стосувалися  сфери безпеки (армія, СБУ, санкції, кордон) і по три – екологія та децентралізація.

Щодо їхньої якості експерти стверджувати не можуть. Серед  808 зареєстрованих набули чинності, що становить 12,2 %.  Серед львівських – 66 (9,7 %).

"Коефіцієнт корисної дії залишається стабільно низьким. Не зважаючи на кількість документів, яку реєструють, кількість документів, які стають законами, дуже мала. Тільки кожен восьмий законопроект має шанс бути прийнятим", – каже  аналітик.

Тим не менше, експерти "Опори" помічають сповільнення темпів реформ."Це може бути пов'язаним з наближенням виборчої кампанії".

Слів у Парламенті теж не буде замало. Всі разом львівські мажоритарники наговорили на 15 годин (без урахування випадків "прошу надати слово" що нерегламентоване часом – ред.). Але найзапальнішим до розмов був радикал, правда не серед львівських, Олег Ляшко. Він звучав у стінах ВР за той самий час 39 годин. "Різниця у функції цих промов та аудиторії до якої звертаються", – каже аналітик "Опори" Тарас Радь.

Для більшої ефективності роботи Парламенту аналітики радять переглянути підхід до реєстрації документів у Верховній Раді.

"На Заході вони є дуже часто колективними..."Це значною мірою зменшує навантаження на Верховну Раду та комітети", – стверджує аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут.

Найміцніша співпраця зафіксована між Богданом Дубневич та Андрієм Котом, які водночас фігурують в авторських колективах 10 законодавчих ініціатив. Дещо нижча вона між Андрієм Лопушанським і Богданом Дубневичем (7 ініціатив), Андрієм Котом і Андрієм Лопушанським (6 ініціатив), Богданом і Ярославом Дубневичами (4 ініціативи), Оксаною Юринець і Андрієм Котом (4 ініціативи). На ці показники могла впливати партійність депутатів.

У період з 6 лютого до 31 травня 2018 року у сесійній залі ВР загалом відбулося 1382 голосування. Аналіз показав, що львівські депутати-мажоритарники мають не надто високі показники активного голосування . Лідером залишається Михайло Бондар, у якого цей показник становить 99%.. В інших одинадцятьох депутатів менше відзнак (це не складає 70% – ред.). Часом це може свідчити про реєстрацію на початку сесії, але фізичну відсутність депутата в сесійній залі або Парламенті, залишивши або не залишивши картку в системі "Рада".

Вище 50% активного голосування в активі Оксани Юринець (67%), Богдана Матківського (62%), Ірини Подоляк (60%), Олега Мусія (59%), Дмитра Добродомова (57%) і Ярослава Дубневича (51%), а от критично низький цей показник у Володимира Парасюка, Андрія Лопушанського і Тараса Батенка, які виконували свій прямий депутатський обов’язок лише 24%, 33% та 35% відповідно.

Ще однією формою ігнорування голосування є ухилення від нього, будучи присутнім на пленарному засіданні. Цим зловживають Андрій Кіт (53%), Богдан Дубневич (46%), Тарас Батенко (45%), Ярослав Дубневич (42%) і Олег Мусій (41%).

Текст і фото WN