На Маневиччині двоє священиків збирали підписи серед прихожан своїх храмів на підтримку УПЦ МП.

У селі Серхів священик попросив своїх однодумців відвідати недільну службу, після якої провели парафіяльні збори і засвідчили вірність громади УПЦ МП. За таке рішення проголосувало 20 осіб. Про це розповів голова Маневицької РДА Андрій Линдюк, – пише Район.Маневичі. 

Чиновник також додав, що за його інформацією про такі збори попередили тільки «потрібних людей», а не всіх прихожан храму. Тому у той же день громада зібралася на парафіяльні збори у сільському клубі, де зі 140 присутніх за перехід у Православну церкву України висловилося 120 осіб.

Аналогічна історія трапилася і у селі Матейки, де настоятель також заручився підписами 20 парафіян, які хочуть залишатися вірними московського патріархату. Однак, у селі назрівають парафіяльні збори за перехід в ПЦУ, про це виданню розповів Анатолій Майстер, один з ініціаторів переходу церкви у сусідньому селі Тельчів, де збори відбулися 27 січня.

Нагадаємо, у Красноволіській сільській раді одними з перших на Волині раніше уже перейшло у ПЦУ два храми – у Красноволі і Нічогівці.

Редакція Район.Маневичі припускає, що число 20 у цих зборах є невипадковим, адже “церковна двадцятка”– одна з інстанцій церквоної громади. Очевидно, може йтися саме про цей орган.

Цей термін походить ще з радянських часів, коли юридично двадцять чоловік могли утворити релігійну громаду. За часів незалежної України законодавці замінили церковні двадцятки на «десятки», скоротивши їхню кількість на десять осіб. Також, уже після 1991 парафіяльні збори очолив настоятель храму.

Церковною двадцяткою, або ж десяткою зараз, зазвичай, називають парафіяльні збори та парафіяльну раду. Ці два органи – найвищі інстанції церковної громади. 
Кожна релігійна організація, як і будь-яка юридична особа, живе за своїм Статутом.

У ньому чітко визначено повноваження кожної парафіяльної структури. До основних обов’язків парафіяльних зборів можна віднести турботу про збереження внутрішньої єдності парафії і сприяння її духовно-моральному зростанню, відповідальність за збереження отриманого від держави та набутого в інший спосіб майна та розпоряження ним.

До складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції. Очолює збори настоятель.

Прийняття нових членів до складу Парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням Парафіяльних зборів. У статуті УПЦ МП є цікавий пункт про те, що «протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності» (п.14).

Парафіяльна рада є виконавчим та розпорядчим органом Парафіяльних зборів і підзвітна настоятелю та Парафіяльним зборам. Так, зокрема, парафіяльна рада разом з настоятелем скликає Парафіяльні збори і готує справи до їх розгляду, виконує рішення Парафіяльних зборів, відповідає за збереження та підтримання в належному стані храму, інших церковних приміщень та майна, вирішує поточні господарські питання.