На сторінці у ФБ "Спільнота собачників Львова" Євгенія Левіт розповіла, як її атакував собака. якого господар вигулював без поводка.

 Євгенія Левіт: "Сьогодні (27 січня) мене вкусив господарський собака. Це було дуже боляче. Порвані штани, порвана термобілизна, прокушене коліно, зіпсований день.

Ми вийшли гуляти у парк з двома корсами, і, як завжди, мої обоє були на повідку. І тут, із-за рогу алеї на мого кобеля миттєво кидається незнайомий мені біло-рудий стаф. За ним, кричачи і розмахуючи руками, біжить його господар. Собак вдається швидко розтягнути. Я відтягую свого в бік, оглядаю, прокушене плече... І тут господарю не вдається втримати стафа, він знову кидається на нас і хапає перше, що попалося йому під зуби, -моє коліно...

Не буду сильно вдаватися в деталі... На кінець сьогоднішнього дня знаю адресу, ім'я і прописку господаря - живе на Тракті Глинянському такий собі Роман. Скинув мені скан паспорта свого, скан паспорта собаки - пес вакцинований і зареєстрований, також господар скинув кошти, що я порахувала, як компенсацію за зіпсований одяг та візит собаки до ветеринара...Стояв на колінах, плакав, що ніколи не гулятиме у парках без повідка...

З моїм кобелем все нормально, за винятком прокушеного плеча... Нога моя, так собі, друзі, болить нестерпно... Прокусів два, але гематома навколо них - величезна...У стафа - велика рана на голові, прокушене око, розірвані вухо та губа...

До чого я це все веду... З одного боку, нещасний випадок - ніхто не застрахований... Але з другого, через безвідповідальне ставлення господаря собака стала одноокою калікою... Ладно вже наші плечі-коліна, позаживають.....А через що це все??? Через безвідповідальність та банальний пофігізм!!! Давайте відверто - ми всі спускаємо наших собак, навіть великих, з повідків. Я роблю це так - виходжу на місцевість з великим обзором- НІКОГО НЕМАЄ - відпускаю бігати... При чому я знаю, що по команді моя собака зупиниться і повернеться назад... Але коли попереду глухий поворот, і я не бачу, що за ним, я не надіюся на команду, не випробовую долю і не ставлю експериментів... я просто беру свою собаку на повідок!!! Я хочу, щоб ця сумна історія стала попередженням для тих, хто легковажить на прогулянці. Я дуже хочу, щоб ви всі задумались, що ніхто з нас не знає, що може чекати за кутом, тому собаку краще притримати... Я би дуже хотіла, щоб у того практично ні в чому не винного стафа, залишилося цілим очко...але на жаль...".