У Львівському літературно-меморіальному музеї імені Івана Франка презентували перше повне українське видання Святого Письма.

Його до фондів Дому Каменяра передала легендарна працівниця музею Віра Бонь, яка більше як 60 років досліджує життя і творчість Івана Яковича Франка. Це один із тих примірників видання Біблії, одним з яких послуговувався Іван Франко, працюючи над студією «Поема про сотворення світу» та філософською поемою «Мойсей».

«У моїх руках Біблія. Це перша друкована українська Біблія. Перекладена на українську мову Кулішем, Нечуєм-Левицьким і Пулієм. Видана за кордоном у Відні у 1903 році», - розповіла Віра Бонь.

За її словами, вперше на українську мову Біблія була перекладена ще в ХІХ столітті. Автор  перекладу - Пилип Морачевський. Але Синод Російської православної церкви заборонив це видання, воно було знищене.

«Згодом за переклад Біблії на українську мову взявся Куліш. Йому допомогли Нечуй-Левицький і Пулюй. І таки переклали Біблію, вона вийшла друком у Відні. Пізніше були інші переклади. Зокрема, хочу згадати Огієнка – у нього прекрасний переклад Біблії на українську мову.

До сьогодні Біблія вже дуже багато разів перекладена. Звичайно, з мовного погляду ці сучасні переклади значно кращі, ніж оцей перший. Але чим нам дорога і цінна саме ця Біблія? По-перше, це перший переклад. А по-друге, такою Біблею користувався Іван Франко.

У 1905 році Іван Франко написав поему «Мойсей». Франко сидів у цьому кріслі, плів рибальські сіті, писав поему «Мойсей». А перед ним на столі лежали дві Біблії – Біблія, перекладена українською, і друга – у перекладі на французьку мову Едварда Ройса», - зазначила дослідниця.

Пані Віра вірить, що в майбутньому їй вдасться відшукати також Біблію у перекладі на французьку мову.

Додає, що Біблія Куліша до неї потрапила зовсім випадково, книгу передали одні добродії. Коли ж вона глянула на сторінки видання, то зрозуміла: такою ж Біблією користувався Іван Франко.

Тепер цю Велику книгу пані Віра подарувала музеєві, де видання займе почесне місце - на робочому столі Каменяра.

«Я б сказав, що це такий дуже символічний акт – акт відновлення історичної справедливості. Стисло кажучи, ми повертаємо Святе письмо на стіл українського генія, якого тривалий час намагалися подати як войовничого атеїста. Радянська епоха з усіх українських класиків намагалася зробити безвірників. Але насправді Іван Франко, без сумніву, людина, яка завше мала діалог із Біблією, зі Святим письмом. І та книга, яка сьогодні ляже на робочий стіл генія, справді лежала на цьому столі. Він працював саме із цим виданням, воно було в його особистій бібліотеці. Це, правда, інший примірник. Але цей примірник для нас також дуже цінний, бо це дар нашої найавторитетнішої та найстаршої співробітниці, яку справедливо вважають легендою української музейної справи, це дар Віри Бонь», - розповідає директор Дому Франка Богдан Тихолоз.

Під час освячення Біблії у Домі Франка були й прямі нащадки Каменяра. Їх тішить, що пам'ять про Івана Яковича живе, а музей  щораз доповнюється новими артефактами.