Із фасаду будівлі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка демонтували меморіальну дошку на честь Володимира Затонського, який був одним з організаторів Голодомору – геноциду 1932-1933 років.

Це було зроблено після публікації вранці 22 листопада на сайті Радіо Свобода статті «Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років».

Стаття, оприлюднена в рубриці «Точка зору», містить заклик до викладачів, студентів та ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського пояснити причини такого вшанування на 27-у році Незалежності України та з огляду на ухвалений у 2015 році Закон про декомунізацію, пише Радіо Свобода.

«Як ви вважаєте, про що це свідчить? Про зневагу ректора Леоніда Губерського до українських законів, про вірність ленінським ідеалам, чи про солідарність з Державною думою Росії, яка не визнає факту Голодомору в Україні?» – запитали автори статті Ірина Костенко і Марина Остапенко, опублікованій в рубриці «Тест на державність».

Вже вранці 23 листопада на місці демонтованої меморіальної дошки була велика дірка у стіні, яку заліплювали робітники.

Ось як виглядав фасад будівлі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка до демонтажу пам’ятної дошки одному з організаторів Голодомору Володимиру Затонському:

Володимир Затонський – більшовицький партійний і державний діяч, один із виконавців Голодомору-геноциду в Україні. Він також керував демонтажем мозаїк і фресок Михайлівського Золотоверхого монастиря та причетний до русифікації України.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Фото: Радіо Свобода