У Львівській ОДА звітують вже гостру практику втечі дітей зі сімей та закладів опіки.

Група ризику – діти з неблагополучних сімей або вихованці дитбудинків віком 14-17 років.

"Робота проведення рейдів триває досить так перемінно, але кількість заходів, порівняно з минулим роком, суттєво зросла", –  повідомив начальник Служби у справах дітей Львівської ОДА Володимир Лис.

За перше півріччя на Львівщині провели 619 заходів. У кожного такого заходу є назва, наприклад, "Діти вулиці", "Вокзал", "Канікули" тощо. Для цього залучили працівників соціального захисту, працівників роботи з молоддю, також галузі освіти.

Працівники соцслужб фіксували 60 випадків, коли діти тікали з дому або закладів виховання. П'ятеро дітей знайшли на вулицях міст, ще п'ятеро забрали з їхньої сім'ї через неналежне піклування.

Півсотні дітей, які заблукали чи пішли з власної волі, за звітний період були з Львівської області, ще одна дитина перетнула межу областей.

Також схильні тікати діти дошкільного віку. Проте найчастіше тікали діти віком від 6 до 14 років. Ще були втікачі від 14 до 18 років – переважно учні профтехучилищ.

За інформацією, служби перевірили 980 сімей із зони ризику. У Львівській області ж нараховують 1095 дітей, у сім'ях яких складні обставини. Також 603 матерів (чи батьків) попередили про кримінальну відповідальність за неналежну опіку.

Були випадки, каже Володимир Лис, коли після попереджувальної бесіди з батьками дітей повертали у сім'ю. За звітний період таких було 27 дітей. Ті, хто ніяк не вплинув на добробут свого чада, притягнули до відповідальності. Поліція звітує про 39 випадків від початку 2018 року. Також в окремих випадках дітей вилучають із сім'ї – іноді з позбавленням батьківських прав. 

Іноді діти зазнають насилля у сім'ї. В області офіційно зафіксували 59 звернень про побиття та цькування. Проте, кажуть, про насилля повідомляють не часто - поки про це в українському суспільстві чомусь не прийнято говорити на загал, а більше того – боротися із проблемою. Переважно про це повідомляють сусіди. Більше того, українці часом не знають, де межа нормального ставлення, а де прояв насилля (фізичне чи психічне). Але соцслужби скептично ставляться до таких випадків. "Ми приїжджаємо, а там виявляється, що чи чоловік хотів щось жінці доводити, але факт того, що діти потерпіли від насилля, що вони є свідками насилля в сім'ї, спершу не фіксують, але ставлять на облік – це тривожний сигнал", – каже Володимир Лис.

Текст і фото WN