Вівторкові засідання сесій обласних рад у Львові та Тернополі виявили спільні риси сучасного місцевого самоврядування.

Передусім йдеться про формування об’єднаних територіальних громад. А точніше – про принципи їх об’єднання. В обох регіонах, як виявилося, є достатньо підстав для того, аби підозрювати, що остаточний адміністративно-територіальний устрій краю хтось перекроює за своїми лекалами – лише подаючи на розгляд депутатів потрібне рішення. Потрібно, звісно, не стільки самим громадам, а конкретним людям.

Про хаотично-керований формат нарізання територій під нові ОТГ на Тернопільщині та опір цьому процесу місцевих “Свободи” та “Батьківщини” писали вже достатньо: все, таке враження,  зводиться до владної потреби таки просунути перспективний план об’єднання в нові громади будь-якою ціною.  

5 червня ситуація в обласній раді краю кардинально не зрушилася. Трохи радикально так, а от кардинально – ні.

Почалося все Гімном України та Духовним Гімном “Боже єдиний, великий, нам Україну храни”, а переросло у стусани: депутат облради Богдан Бутковський побився з народним депутатом Ігорем Мосійчуком саме через питання ОТГ. Використання такої важкої артилерії у місцевій раді, як народний депутат, справа не пересічна.

Зрештою, обласна рада не змогла затвердити перспективний план в редакції, на якій наполягали мешканці приміських сіл, оскільки жоден з 5 запропонованих варіантів не набрав потрібних голосів. Опозиція ж одразу перейшла у наступ: “Батьківщина”,  “Громадянська позиція” та Радикальна партія заявили про намір розпочати процес саморозпуску обласного парламенту.

Природно, звісно, що на перевиборах наполягають саме ті партії, лідери яких мають на Тернопільщині найвищий президентський рейтинг. А ще ці фракції виявили себе непересічно успішними бійцями: місцева рада з 2015 року не може затвердити перспективний план формування ОТГ.

Цілком іншим виявився вівторок у стінах Львівського обласної ради. Орган місцевого самоврядування тут виявив неабияку працьовитість і майже без колотнечі. Депутатам вдалося схвалити зміни до Перспективного плану спроможних територіальних громад Львівщини у частині Сокальського району.

Тут мають постати тепер аж п’ять фінансово спроможних ОТГ: і майже нікого не цікавило, що сесію не вперше пікетували активісти та мешканці міста Соснівка Сокальського району, протестуючи проти об’єднання в одну ОТГ з Червоноградом. Ось така от вибіркова децентралізація і реалізація права громад на самовизначення…

Львівське серце демократії 5 червня пікетували ще кілька груп активістів.
Працівники Львівського обласного психоневрологічного диспансеру на вул. Коциловського традиційно протестували проти реорганізації установи. Проти ж реорганізації Львівського обласного дитячого психоневрологічного диспансеру на вул. Драгоманова прийшли заявити батьки дітей з особливими потребами. 

Батьки вихованців Винниківської санаторної школи-інтернату вимагали збереження установи у нинішньому вигляді – без перепрофілювання на ліцей. На додачу, працівники Львівської вугільної компанії наполягали на відсутності в депутатів Львівської облради права втручатися у роботу підприємства.

І якщо на кожне з висунутих запитань до депутатів їх очільник міг би дати відповідь, що то – справа не їхня, а фахівців відповідальних за децентралізацію, медицину, освіту та видобувну галузь, то розподіл грошей – іманентне, природне і давнє ремесло саме депутатів. Львівські фахівції цієї важкої і небезпечної справи у вівторок на розподіляли аж понад 70 млн гривень з несподіваних перевиконань бюджету та залишків.  Дісталося і освіті, і охороні здоров’я, соціальному захисту, культурі, релігіям, капітальним будівельникам, цивільним захисникам, архітекторам та містобудівникам,  дорожникам, транспортникам та зв’язківцям, а також спортсменам і іншим, кому така ласка належалася.

Проте найбільшу несподіванку президії та її тилам залишили на кінець. За заявою з зали одного з “радикалів” майже півсотні обранців Львівщини проголосували внесення до порядку денного питання про створення робочої групи у справі права оренди на один з найдавніших приватних готелів у Львові – “Замок Лева”. Йдеться про нежитлові приміщення на вулиці Глінки, 7 і 9, а там їх аж на майже 900 м2 і близько 2 млн гривень за ціною. Судова тяганина у цій справі триває вже 2 роки.

Подейкують, що там є інтереси двох братів-депутатів (але не якоїсь обласної там. А Верховної ради), від прізвища яких може скластися абревіатура ДНР, але вже для позначення земельних володінь на території Львівщині. На підтвердження цих підозр голова обласної ради Володимир Ганущин доволі поспішно призупинив розгляд питання після не надто приємного для пов’язаної з ним депутатської родини.

Щоправда, призупинення ще не означає закриття. Як пояснив кореспонденту WN депутат від “Батьківщини” Ярослав Качмарик, сесія не була завершена, а тому це питання мають розглянути впродовж найближчих двох тижнів. Не виключено, що саме він очолить робочу групу, яка розбиратиметься у законності орендарських відносин, що перебувають у судовому виконанні.

Таким чином, й опозиціонери Львівщини показали, що вони вміють бути ефективними і мають ресурси для голосування проти чинних владоможців, якщо останні не можуть достатньо пильно прислухатися до людей. Бо саме люди є тим електоратом, який вже зовсім скоро отримає підстави на пряме застосування свого виборчого права.

Тоді усім причетним пригадають їх діяння і хтось може дуже пошкодувати, що завчасу не схаменувся, або ж не спробував втекти з корабля. Чи, точніше, з високих та хитких щогл кораблів у Тернополі та Львові.

Тоді це буде європейськість.

Текст: WN

 Фото: відкриті джерела