Інші навпаки, переписують і витирають свою історію, глузують над предками, знищують інтелігенцію, книги і історичні пам‘ятки і обгороджуються залізною стіною. У результаті – відставання на десятиліття, голод, гуманітарна катастрофа і зневага у очах усього світу.

Що характерно, у обидвох випадках – брехня правлячої верхівки власному народові і брехня населення самим собі. Шляхи різні, а результат – приблизно один і той самий.

Монгольський історик і археолог Баяр Довдойн, в якого мені пощастило вчитись, сказав: «Історія схожа на лайно. Ми робимо історію, воно виходить з нас і лишається позаду. Пишатись нею безглуздо. Соромитись теж. У всіх є історія, і у вас вона є. Зате історію можна дослідити так, як доктора досліджують лайно і зробити певні висновки».

Монголам вічно не сиділось на місці. Вони то воювали, то повставали проти когось, то бунтували і влаштовували революції, і все це протягом усього часу, що вони існують.

Незалежно від того, ким були написані сторінки історії, монголи дбайливо вивчають її, постійно аналізуючи.

І хоча радянщина вплинула на розвиток країни після монгольської революції, сучасники, котрі вже позбавлені пафосного ставлення до комуністичних ідолів, намагаються по доброму стебатись над своїм минулим.

Гурт «3 Б?д??н» («Три Товстуни»), переспівав відому пісню монгольської революції 1921 року «Магнаг ?сэгтэй туг», («Сяючий прапор»), перетворивши її на танцювальний ремікс з маршируючими дівчатами і іншим трешем. 

Доросле населення, котре ще пам‘ятає  комуняк, намагалось було вибухнути, але упс! Цей нахабний кліп вийшов з підтримки Монгольської Народної Партії, котра входить в Урядову коаліцію. Соррі, гайз. Нічого особистого, тільки самоіронія.

Бо ж з такою ж самоіронією відкриваються такі заклади, як «Криївка», наприклад, нє?

Саме тому я трохи напружуюсь, коли чую висловлювання на кшталт «наша славетна історія», «звершення наших великих предків»  і іншу пафосну маячню.

Звісно, монголи знають свою історію. В нас здавна прийнято все записувати. Але ото без «можем павтаріть». Просто історія, як лайно. Воно є. Його не треба стидатись, ним не треба пишатись. Треба прибирати його за собою і йти далі.

Фото з відкритих джерел