У Берліні знову закликали Київ вжити дій для закриття сайту, на якому розміщено переліки "антиукраїнських діячів". Нещодавно до списків було додано і Ґергарда Шредера.

Німецьке міністерство закордонних справ прокоментувало появу імені колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера у переліку "антиукраїнських" діячів на скандальному сайті "Миротворець". "Ми однозначно засуджуємо цей список. Ми раніше вже чітко пояснили нашу позицію українській стороні і закликали, щоб український уряд вжив заходів для закриття роботи цього сайту", - заявила речниця німецького МЗС у Берліні в середу, 14 листопада, цитує агентство dpa.

У міністерстві також зазначили, що Київ пояснює подальшу роботу сайту тим, що він розміщений на закордонному сервері.

На самому сайті "Миротворця" Шредеру закидають "спробу легалізації захоплення російськими окупантами українського Криму, виправдання збройної агресії РФ проти України". Екс-канцлер потрапив до списку цього місяця після того, як в інтерв'ю виданню Aachener Nachrichten висловив думку, що анексію Криму доведеться колись визнати.

Дружина Шредера заявила, що занепокоєна повідомленнями про внесення її чоловіка до переліку "Миротворця" і що в Південній Кореї, звідки вона походить, не розуміють "подібних нападів на демократичного політика, особливо на колишнього федерального канцлера".

Нагадаємо, у жовтні посла України в Угорщині Любов Непоп викликали до угорського МЗС через оприлюднення на сайті "Миротворець" списку закарпатських чиновників, що начебто мають паспорти громадян Угорщини.

Наприкінці вересня цього року міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто долучили на сайті "Миротворець" до списку у розділ "Чистилище". Автори сайту запевняють, що угорський урядовець опинився там за "замах на суверенітет і територіальну цілісність України", а також за "прямі погрози збройного вторгнення в Україну". На додачу угорському урядовцю закидають втручання у внутрішні справи України, розпалювання і підтримку сепаратистських настроїв в Україні, а також участь в організації провокацій, спрямованих на масове порушення громадянами України українського законодавства.

Держави ЄС озвучили рішучу вимогу до Києва закрити сайт у травні 2016 року, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, у тому числі західних, які через виконання професійних обов'язків змушені були отримувати акредитацію від влади самопроголошеної "ДНР". Під час скандалу з оприлюдненням даних журналістів сайт оголосив про своє закриття, але згодом вирішив відновити роботу.

Фото: D. Enters

Українська служба DW