Виборчі перегони за найвищу посаду в Україні почалися зі завчасних програмних засад, на які спиратиметься чинний глава держави.

З понеділка Петро Порошенко вирішив не розхолоджувати український політикум, який він розбурхав минулого тижня.

Цього разу йшлося не про стратегічний курс держави на вступ до НАТО, а знову про віру.

В Україні діє свобода віросповідання і ніхто не може заборонити відвідувати церкву, центр якої знаходиться в державі-агресорі Росії. Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час ефіру на програмі "Свобода слова" на ICTV, пише Укрінформ.

"Ми маємо діяти відповідально, щоб продемонструвати, що в Україні є свобода совісті, є свобода віри. І якщо хтось хоче відвідувати церкву, центр якої знаходиться за межами нашої держави в Росії – це їх право. Ніхто не має права указуючим перстом забороняти відвідувати", - сказав Президент.

Поруч з цим, Президент висловив переконання, що рішення про отримання Українською православною церкви Томоса або грамоти на автокефалію "викличе величезний підйом українського національного духу".

Коментуючи можливу реакцію Росії на можливу автокефалію для УПЦ  і погрози про можливе кровопролиття в Україні у такому випадку, Порошенко заявив наступне:  "Ми українці, і держава Україна не боїться Росії. Ми це доводимо вже 4 роки під час кривавої агресії.  Кров Росія проливає на українській землі.  Сьогодні це - тисячі українців вбитих і поранених, які є результатом російської військової агресії. Світ називає  це гібридною війною".

Нагадаємо, Президент Петро Порошенко 17 квітня заявив, що підготував звернення до Вселенського патріарха із проханням видати Томос щодо автокефалії православної церкви в Україні.

18 квітня глава держави офіційно прийняв від ієрархів УПЦ КП та УАПЦ звернення для передачі Вселенському патріарху Варфоломію про надання українській церкві Томосу про автокефалію з підписами усіх архієреїв, які підтримали це рішення.

Верховна Рада 19 квітня ухвалила постанову про підтримку звернення Президента України до Вселенського патріарха Варфоломія щодо створення Єдиної помісної української православної церкви.  Відповідне рішення підтримали 268 народних депутатів. "Опозиційний блок" фактично одностайно проголосував проти створення єдиної помісної церкви.

22 квітня стало відомо, що Вселенський патріархат розпочинає процедури, необхідні для надання автокефалії українській православній церкві.

Заяви президента – це важливі маркери його дорожньої карти слів (а можливо – і вчинків) на найближчий рік, що лишився до виборів.

Аналітики, які очевидно працюють вже особисто на Петра Олексійовича і (не виключено бодай частково) його команду, змушені терміново вишукувати нові тези, які їх підопічний би вкидав в інформаційне поле країни.

Так забезпечуватиметься його постійна присутність в новинах і різноманітність повідомлень – не можна ж весь час лише райзувати Україною і відкривати якісь об’єкти, які вже працюють чи ще не працюють.

Рано чи пізно такі об’єкти закінчуються, як і гроші на супутні атракції. Хоча, якщо йдеться про гроші особисті, а не державні, теза про їх скоре вичерпування може не витримати критики, зважаючи на останній рейтинг багатіїв в Україні.

Тому політичні технологи й пропонують главі держави дражливі теми, які можуть стати основою для запропонованого суспільству порядку денного на найближчий рік.

Саме довкола них точитимуться дискусії на телевізійних екранах, ламатимуться списи суперечок в соціальних мережах та співатимуться коломийки на різних клумбах і в громадському транспорті.

Не виключено, що будуть й інші стовпи, які мають втримати реноме гаранта Конституції і підняти його дещо підупалий рейтинг серед співгромадян.

Ймовірно, в цих темах також далі вперто фігуруватиме Росія як «кінцеве зло», причина, чинник всіх реформістських та прогресивних постулатів, що лунали і лунають з вуст Президента.

Хоча і внутрішніх ворогів українству вистачає. Але і їх радники та спічрайтери мали би вчасно помітити.

Час покаже справедливість цих припущень.

А поки, радимо усім подивитися фільм «Хвіст махає собакою» режисера Баррі Левінсона, який розкриває завісу таємничості політичної кухні під час виборів, розкриваючи досі актуальні методи маніпуляції громадською увагою та свідомістю.

Свого часу цей фільм показали українцям вперше два тижні після перевиборів Леоніда Кучми у 1999 році. Якби це кіно показали за два тижні до виборів – такий крок би не виглядав вишуканим знущанням з українського електорату.

WestNews.Info