Нещодавно Провідне коло Організації української нації «Держава» і відділ україніки Львівська обласна універсальна наукова бібліотека провели круглий стіл на тему «Стан нації: проблемні питання».

Про це повідомили організаторни.

Вступне слово на круглому столі  мав завідувач відділу україніки, представник провідного кола ОУН «Держава» Євген Салевич. Він вказав на головні напрями діяльності Організації: тотальну пропаганду державотворчих і націєтворчих ідеологій, зокрема, ідеології традиціоналізму та економічного націоналізму, оборону української ідентичності, відвоювання українського інформаційного простору, проявлення українського інтелектуального, інформаційного і фінансового ресурсу, творення українських лідерів і національної сили.

Професор Микола Одрехівський виголосив доповідь про ідеологію економічного націоналізму і проблеми поступу України. Він порівняв світоглядні концепції економічного націоналізму світових мислителів XIX ст. - німецького економіста та політичного діяча Фрідріха Ліста та українського письменника, вченого й громадсько-політичного діяча Івана Франка. У своїй  фундаментальній праці «Національна система політичної економії» Ф. Ліст вперше пов’язує економіку з ідеєю нації. Вчений трактує націю як посередницю між індивідом і людством. Нація для Ліста є цілісним живим організмом, який концентрує в собі людський, розумовий та духовний капітал. Для нього було очевидним, що розвиток економіки відбувається саме в рамках нації. Погляди Ліста набувають особливої ваги в сучасній Україні, оскільки, по-перше, «кожна нація, що в силу історичних причин займає вторинне становище у виробництві, торгівлі та навігації, повинна перш за все зміцнити свої власні позиції, щоб на рівних конкурувати з розвиненішими націями», по-друге «нація діятиме нерозумно, якщо прагнутиме покращувати добробут усього людства ціною власного добробуту та незалежності.

Зміцнення своєї влади і сили є для нації законом самозбереження». Протекціоністська політика для Ліста – засіб, який дозволяє захистити національного виробника на певному етапі його розвитку. Фрідріх Ліст ввів також поняття продуктивних сил, під якими розуміє увесь економічний потенціал нації. До продуктивних сил мислитель відносив не лише промисловий і технологічний капітал, але також духовні цінності – науку, освіту, культуру та мистецтво.

Ідеї Ліста надзвичайно актуальні для поступу сучасної України. Вони пронизували також погляди Івана Франка упродовж його життя. Творча та наукова діяльність українського мислителя були зорієнтовані на поступ до добра української людини, родини, громади, краю та нації. Добродійний поступ України зосереджений у системі Івана Франка – «наука – промисел – штука – товар», яка трансформована сьогодні в інноваційну модель розвитку національної економіки і передбачає зростання значущості науки та освіти. На основі поглядів Івана Франка щодо використання людського розуму, матеріальних і духовних потреб людини в управлінні розвитком людства, аналізу його економічних праць можна дійти висновку, що національна інноваційна система – це сукупність взаємопов’язаних організацій, зайнятих виробництвом і комерціалізацією інноваційних продуктів та продукції (наука – промисел – штука - товар) у межах границь держави чи регіону, малих і великих компаній, університетів, лабораторій, технопарків, технополісів, інкубаторів та інноваційних центрів, інститутів правового, фінансового й соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси і мають потужне національне коріння, традиції, політичні та культурні особливості.

Відомий громадсько-політичний діяч Ігор Кузьмак висловив концептуальні думки про проблеми нації в тому, що українські землі і надра, порушуючи Конституцію України, можуть забрати чужинці. А земля і надра як всенародне надбання повинні бути основою добробуту кожної української людини, громади, народу. Тому  є потреба у державній ідеології економічного націоналізму, яка забезпечить панування українців на рідній землі.