Президент Володимир Зеленський у четвер, 15 серпня, вніс до Верховної ради пакет законопроєктів про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Законопроєкт №0285, опублікований на сайті Ради, передбачає ратифікацію Україною положень Римського статуту МКС. Серед іншого, ідеться про імплементацію статті 8bis Римського статуту, яка з’явилась у результаті так званих Кампальських поправок 2010 року і передбачає відповідальність за злочин агресії.

Варто підкреслити, що стаття діє ретроспективно (тобто не має зворотної сили) і не може поширюватись на Росію, яка не ратифікувала Кампальських поправок.

Крім того, наголошується, що Україна ратифікує Римський статут із заявою до статті 124, згідно з якою протягом семи років після набрання ним чинності "Україна не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно її громадян щодо вчинення злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту".

Окремий законопроєкт №11484 передбачає доповнення статтей Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України, пов’язаних із міжнародними злочинами, відповідно до положень Римського статуту МКС.

Римський статут МКС на сьогодні ратифікували 124 держави. Не підписали і не ратифікували статут, серед інших, Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан. Росія, як і США, підписувала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але за весь цей час так і не ратифікувала його – навіть попри те, що у 2015 році необхідність ратифікації визнали рішенням Ради нацбезпеки та оборони. Однією з причин називали побоювання, що МКС може притягати до відповідальності громадян України.

Водночас Україна дала Міжнародному кримінальному суду право розслідувати злочини на своїй території, тобто фактично визнала його юрисдикцію.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну українська влада допускала ратифікацію Римського статуту, але вже після завершення повномасштабної війни. Водночас в останні місяці Київ констатував, що ризиків ратифікації документа немає.