Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава опрацьовує кілька сценаріїв отримання так званої репараційної позики, яка має ґрунтуватися на заморожених російських активах, але водночас готується і до варіанту, за якого доступу до цих коштів не буде.

Про це глава держави повідомив, відповідаючи на запитання журналістів.

За словами Зеленського, репараційна позика або будь-який подібний фінансовий механізм, розрахований на обсяг заморожених активів РФ, може становити від 150 до 200 млрд доларів, загалом до 210 млрд. Президент наголосив, що така сума стала б «геймченджером» і фактично фінансовою гарантією безпеки для України.

Водночас він підкреслив, що Україна змушена готуватися до різних варіантів розвитку подій — як у разі завершення війни, так і у випадку її продовження або відсутності рішення щодо репараційної позики.

План «А», за словами Зеленського, передбачає закінчення війни. План «Б» — продовження російської агресії. У цьому разі Україна розраховує не лише на двосторонню допомогу від партнерів, а щонайменше на 40–45 млрд євро фінансової підтримки щороку.

Президент зазначив, що якщо війна триватиме, кошти репараційної позики можуть бути спрямовані насамперед на потреби оборони — фінансування Збройних сил, озброєння та систем протиповітряної оборони. У разі ж завершення бойових дій ці ресурси планують використати для відбудови країни.

Окремо Зеленський згадав і третій сценарій — ускладнення або зрив домовленостей щодо репараційної позики. У такому випадку Україна, за його словами, розраховує на альтернативні фінансові механізми в подібних обсягах. Переговори щодо цього вже ведуться з керівництвом Європейського Союзу.