Завтра, 8 лютого, Львів попрощається ще з трьома Героями. Олег Мужкевич, Валерій Діанов, Богдан Романчук загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.

Чин похорону Олега Мужкевича та Валерія Діанова розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:40 – міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки Героїв  

Олег Мужкевич (13.01.2002-30.01.2023) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №72, згодом закінчив Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут". Здобував освіту на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

У вільний час вів активний спосіб життя: займався бігом, "воркаутом", захоплювався гірським туризмом.

У 2020 році підписав контракт із Збройними силами України.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боровся із окупантами у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У Олега Мужкевича залишилися двоє братів, двоє сестер та дівчина.

Валерій Діанов (14.08.1978-31.01.2023) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №86. У 1996-му році закінчив Професійно-технічне училище №53 міста Львова за спеціальністю "слюсар-ремонтник". Після завершення навчання проходив військову службу в армії.

Працював у будівельній сфері, раніше обіймав посаду у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Віконні системи".

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних сил України. Боровся із окупантами на східному напрямку.

У Валерія Діанова залишилися мама, дружина та донька.

Богдан Романчук (14.05.1989-07.12.2022) Уродженець села Потік Івано-Франківської області.

Навчався у Рогатинському ліцеї "Гімназія імені Володимира Великого" Рогатинської міської ради Івано-Франківської області. Закінчив Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна за спеціальністю "інженер-механік".

У мирний час працював помічником начальника у Відокремленому підрозділі "Вагонне депо Клепарі" Державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця".

Був першим лідером молодіжної спільноти "Благословення" при Храмі Святих Володимира та Ольги у Львові, учасником місійної команди "Нова Культура".

Кандидат в майстри спорту України зі стрільби. Захоплювався фото- і відеозйомкою та гірським туризмом. Разом із братом мріяв відкрити власну майстерню “Teslya”.

Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії "Аратта".

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації проходив військову службу у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Збройних сил України.

У Богдана Романчука залишилися вагітна дружина, батьки, брат, бабуся, хрещена матір, племінники та похресниця.