У понеділок, 9 вересня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Олександр Борисов, Руслан Осаулець та Петро Лопушинський загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.
Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.
Мерія закликає мешканців долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Олександр Борисов (02.09.1987-04.09.2024)
Донеччанин.
Навчався у Донецькому навчально-виховному комплексі №91. Згодом вступив до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, де вивчав правознавство.
Працював адвокатом у Акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» (ПУМБ), тут отримав звання «Кращий співробітник 2020 року». У вільний час Олександр Борисов захоплювався грою на гітарі, бігом та туризмом, обожнював проводити час із своєю родиною.
Був прихильником ідей «Молодіжного Націоналістичного Конґресу» та брав активну участь у вихованні патріотичної молоді. Також входив до складу громадської організації «Український легіон», де пройшов військовий вишкіл.
Із початком повномасштабного вторгнення рф разом із однодумцями став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі військової частини А4788 Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України.
У Олександра Борисова залишились мама, дружина, маленька донечка та брат.

Руслан Осаулець («Cварщик») (17.07.1983 – 29.08.2024)
Уродженець міста Горлівка Донецької області.
Професійно-технічну освіту за спеціальністю «газоелектрозварювальник» здобув у Горлівському професійному технічному училищі №55. Після завершення навчання довгий час працював за фахом.
Під час повномасштабного російського вторгнення став на захист України до складу 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Руслана Осаульця залишились рідні та друзі.

Петро Лопушинський (02.11.1977-29.08.2024)
Львівʼянин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72 м. Львова. Здобув професію заготівельника верху взуття у Професійно-технічному училищі №31 (сьогодні – Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж індустрії краси та моди»). Після завершення навчання проходив строкову військову службу.
Працював за фахом на місцевому приватному підприємстві. У свій вільний час захоплювався шиттям та городництвом. Активно займався футболом, любив рибалку та відпочинок на природі.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів до складу військової частини А4220. Боровся із загарбниками на східному напрямку, за сумлінне виконання бойових завдань був нагороджений численними відзнаками.
У Петра Лопушинського залишилися двоє синів.

За темою
- У Львові в ДТП з Tesla постраждали троє дітей
19.04.2026, 11:11
- У Львові норвезькі волонтери передали 30 автівок українським військовим
18.04.2026, 14:56
- До ТЦК на Львівщині увірвалися невідомі і напали на військових взводу охорони
18.04.2026, 11:04
- На Львівщині перекриють міст неподалік від одного з ПП на кордоні з Польщею
18.04.2026, 10:58
- На кордоні з Польщею виявили долар із перевищенням радіації у 1905 разів
17.04.2026, 21:49
Обговорення
Львів
ТОП
На Львівщині перекриють міст неподалік від одного з ПП на кордоні з Польщею
До ТЦК на Львівщині увірвалися невідомі і напали на військових взводу охорони
ПС: Росія за день запустила 219 дронів, є влучання на 17 локаціях
У Львові норвезькі волонтери передали 30 автівок українським військовим
18 квітня: що треба знати про цей день
ФОТО
Відео
Ховався на сосні: прикордонники затримали жителя Київщини біля кордону з Білоруссю
Коментар
Блоги
Михайло Цимбалюк
Завдання ворога - показати, що війна «всюди», що тилу не існує
Михайло Цимбалюк
Стрілянина в школі, безпека дітей і проблема нелегальної зброї в Україні
Богдан Козійчук
Про молодіжні ради, закиди та приклад небажання вирішувати проблеми