Терапевтка Юлія познайомилась з майбутнім чоловіком воїном 3‑ї штурмової бригади Василем, коли оглядала його після контузії на фронті. Через рік в них народилась донька. Після важкого поранення і реабілітації чоловіка, нині кожен з подружжя має свій бізнес у Львові. За підтримки міста та донорів вони отримали гранти і розвивають косметологічний кабінет та будівельну справу.

До початку повномасштабної війни і Юлія, і Василь були за кордоном. Вона відпочивала в Таїланді, а він – працював і розвивав успішний будівельний бізнес в Сполучених Штатах Америки. Але з початком російського вторгнення обоє вирішили повернутись додому.

Косметологиня та терапевтка Юлія вирішила долучитись до війська, де вже служив її батько, і стала медиком.

«Я думала, що як так може бути, я ж лікар, працювала і в реанімації, і в інфарктному відділенні, тобто в мене є досвід і в медицині такій ургентній: чого я буду колоти губи, коли в країні війна? Я не могла сидіти і пішла в армію. Майже увесь час я була на бахмутському напрямку у складі 60 бригади, де служив мій батько. Ми з ним були в медичній роті. Я встигла побувати в Часовому яру, Дружківці. Працювала або у стабпункті, або в мобільному шпиталі. Там був дуже великий потік пацієнтів. В мене за добу був рекорд — 107 пацієнтів», – розповідає Юлія.

Василь зустрів початок повномасштабного вторгнення в США. Там в чоловіка була успішна кар’єра, він керував проєктами в компанії, яка займалась будівництвом дерев’яних каркасних будинків преміум класу. Він залишив орендований будинок, дві автівки, купив амуніцію і на п’ятий день вторгнення полетів до України. Тут долучився до війська – розвідки 3 штурмової бригади.

«Це єдина бригада, яка на бахмутському напрямку стикаючись з підрозділами «Вагнер» проводила успішні штурмові дії. Після одних таких штурмів я отримав контузію і потрапив до своєї дружини. Ми познайомились і наші стосунки бурхливо розвивались. Будучи вдвох у війську, жити хочеться швидко, бо враження, що все може закінчитися в будь-який момент, тому після першого побачення я одразу сказав “ти будеш моя дружина” і буквально через місяць я зробив пропозицію у Львові», – розповідає Василь.

Ще через три місяці, у жовтні 2023 року, вони одружились. А вже у лютому її чоловік потрапив в оточення в Авдіївці.

«Я вже була на 30-му тижні вагітності. Їх тоді відправили в Авдіївку і він потрапив в оточення. Він сказав, що вони йдуть на два дні і їх мають забрати. Але через ці два дні всі точки евакуації обірвались і вони опинились в оточенні. Я вже думала, що він не повернеться, якщо чесно. Він отримав серйозне поранення і дуже важко його звідти забирали», – розповідає Юлія.

Василь отримав серйозну травму поперекового відділу хребта. Йому зробили нейрохірургічну операцію, поставили кейдж і повністю фіксували поперек. Чоловік проходив довгу реабілітацію. А 10 травня в подружжя народилась донька Мія.

«Важко було повернутись в цивільне життя. Ми молоде подружжя, дружина лише переїхала з іншого міста (з Дніпра до Львова) і ще в нас народилась маленька дитина, це через місяць після операції. Я спершу навіть дитину не міг брати на руки. І ще якийсь час не ходив без милиць. Це був досить складний період в житті: постійно хотілось повернутись у військо. Я буквально увесь день міг дивитись тільки якісь відео про штурмові дії. Але за допомогою препаратів, терапевтів та дружини вдалося повернутись до себе. Тож ми розуміли, що в нас маленька дитина і нам потрібно рухатись», – каже Василь.

Вже восени 2024 року Юлія відкрила власний косметологічний кабінет CosmoDerm на вул. В. Великого, 18 у Львові. З ремонтом допомагав Василь. Це для чоловіка стало частиною реабілітації та поверненням до думок про власну справу.

Відтак кожен з подружжя за порадами друзів-ветеранів вирішив долучитись до програми «Відвага до бізнесу» від Львівської міської ради. Юлія та Василь пройшли 10-денне бізнес-навчання, подались на конкурс та отримали грант – 100 тис грн від міста та до 200 тис грн від чеської гуманітарної організації «Людина в біді» на розвиток своєї справи. Тож жінка отримала 300 тис грн на розвиток косметологічного кабінету, а чоловік – 260 тис грн на започаткування будівельного бізнесу.

«Дуже багато мені дали ці навчання в міській раді. Класно, що я вже маю свою справу і вже працюю. Тож я десь себе похвалила, а десь зрозуміла, що мені треба змінити. Я хочу розвивати свою справу і створити бренд. А в майбутньому – клініку естетичної медицини. Планую на ці кошти придбати дерматоскоп, щоб дивитись родимки і новоутворення, апарат гідропілінгу, стерилізатор, електричну кушетку, холодильник для косметики, препарати та орендувати приміщення на пів року. А ще зробити брендинг: вивіску, таблички та візитки», – розповідає Юля.

У своєму кабінеті лікарка безкоштовно займається естетичним лікуванням рубців у військових та цивільних, які постраждали внаслідок війни.

«Якщо є такі люди, які потребують цього, то вони можуть до мене звертатись, ми заповнюємо разом форму і фармацевтична компанія також безкоштовно надає препарати, які потрібні в роботі з рубцями», – каже жінка.

Також вона планує запровадити соціальну ініціативу: безкоштовно проводити діагностику родимок з метою профілактики раку шкіри для військових, ВПО, ветеранів та ветеранок, а двічі на рік – для всіх охочих.

Василь Дідик після реабілітації вирішив знову повернутись у будівельну сферу. Нині хоче розвивати приватну справу – консультувати та вести об’єкти будівництва – усе, що пов’язано з обробкою деревини. Від будівництва дерев’яних каркасних будинків, зовнішнього до внутрішнього оздоблення: сходи, каркас, дахи, фасади, вікна, двері, тераси, спа-зони, сауни, підлоги та обмеблювання.

«Я придбав вже в Україні бус для роботи. За грантові кошти я планую купити інструменти для деревообробки: торцювальну та циркулярну пилу, рейсмус, фуганок. Меншу частину гранту я хочу витратити на брендинг: одяг та візитки. А в основному це будуть професійні будівельні інструменти для деревообробки», – каже ветеран.

На думку чоловіка, каркасне будівництво нині для України навіть не альтернатива, а єдине рішення, щоб забезпечити житлом населення та вимушено переміщених осіб.

«Я розумію, що це все потрібно буде відбудовувати. Будучи на бахмутському напрямку та в Авдіївці, яка знищена вщент, мені було дуже сумно за людей, цивільних, які залишались і гинули в підвалах, тому що ця цегла, цей бетон – це для них була цінність їхнього життя. І я розумів, що якби вони замовили собі каркасний модульний будинок, то при наближенні лінії фронту, приїхав контейнер, на який вони це все би погрузили і перевезли в іншу область», – розповідає Василь.

За час програми «Відвага до бізнесу», де пройшли навчання вже 226 ветеранів та їх рідних, вперше до проєкту долучилась сімейна пара.

«Вперше в нашій програмі навчається подружжя. Вони пройшли складний шлях, але разом змогли досягти перемоги. Тепер мають можливість втілити ідеї, які народилися з власного досвіду, любові та віри в зміни», – розповідає Юлія Войтехова, директорка Центру підтримки підприємництва Львівської міської ради.

На думку ветеранського подружжя, навчання в рамках програми корисне не лише коштами, а й навчанням і середовищем, де допомагають, підтримують і кожен учасник почуває себе серед своїх.

«У Львові найкомфортніше ветеранам, навіть моя дружина каже, що в Дніпрі немає такої підтримки ані підприємців, ані ветеранів. І ці різні програми супроводу тут є, коли в інших містах такого взагалі немає. Але мені подобається в США, де всі постійно дякують ветеранам. Там є ця культура і хочеться, щоб в нас це так само було», – каже Василь Дідик.

Курс бізнес-тренінгів проводиться в рамках проєкту «Відвага до бізнесу: підтримка ветеранів у започаткуванні та розвитку бізнесу», який реалізує ГО «Центр «Жіночі перспективи» спільно з департаментом економічного розвитку Львівської міської ради та ЛКП «Центр підтримки підприємництва Львівської міської ради» за підтримки Державного департаменту Посольства США в Україні.

Програма «Відвага до бізнесу: грантова підтримка підприємницької діяльності ветеранів та членів їхніх сімей» реалізується департаментом економічного розвитку у партнерстві з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та Львівською міською радою. У програмі вже взяло участь 226 ветеранів та членів їхніх сімей, 100 з яких отримали гранти на власну справу. До кінця року планують провчити ще 30 учасників та надати ще 10 грантів.

Програма «Відвага до бізнесу: грантова підтримка підприємницької діяльності ветеранів та членів їхніх сімей» реалізується департаментом економічного розвитку та Центром підтримки підприємництва спільно з німецькою організацією «Німецьке об’єднання народних університетів» DVV International в Україні за фінансової підтримки громади міста та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.