Про це на пресконференціі в Укрінформі повідомив голова підкомітету з питань Регламенту Верховної Ради Павло Фролов.

«Експерти Інституту майбутнього зініціювали розробку такого дуже серйозного законопроєкту про суд присяжних. Він уже перебуває на реєстрації у Верховній Раді і буде найближчим часом оприлюднений на її сайті», - сказав парламентарій.

За його словами, пакет документів складається з двох законопроєктів – про суд присяжних і відповідно до процедур – зміни до Кримінального процесуального кодексу, Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення.

Фролов розповів, що законопроєкт «Про суд присяжних» має 31 статтю і регулює всі питання добору, прав, обов’язків, механізму ухвалення рішень присяжними. За задумом, саме така форма безпосередньої участі народу в судочинстві може дозволити почати відновлення довіри до суду в Україні.

«Відновлення довіри до судів – одне з найважливіших питань, яке стоїть перед Україною. І кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, який складатиметься з представників народу», - зазначив Фролов.

Автори законопроєкту наголошують, що головна особливість інституту присяжних у тому, що вони без впливу професійного судді постановляють неоспорюване за суттю рішення – вердикт щодо винуватості особи в обвинуваченні, а професійний суддя на основі вердикту виносить мотивувальний вирок.

«Справедливий вирок – це і є голос народу, коли справедливість починає домінувати навіть над формальним законом. І це елемент верховенства права, яке записано в Конституції», - зазначив один із авторів законопроєкту, перший генеральний прокурор України, колишній суддя Конституційного Суду Віктор Шишкін.

Діяльність суду присяжних побудована на принципі змагальності, закладеному в Кримінальний процесуальний кодекс, але який на практиці сьогодні відсутній, зазначають автори законопроєкту.

«Прокурори, слідчі зловживають своїми правами, тиснуть на суд щодо належності, допустимості доказів. А тут треба буде змагатися за право "поселитися" в голові у присяжного, переконати його в тому, чому сторона обвинувачення має рацію щодо терміну ув’язнення для людини», - наголосив і правозахисник Петро Варишко.

Розробники законопроєкту вважають, що інститут суду присяжних – це один із найбільш дієвих інструментів дотримання прав і свобод людини.

«Завдяки запровадження інституту присяжних буде досягнуто реальної конкуренції й змагальності процесу. А це приводить, як правило, до кращого захисту прав і свобод людини в суді. Запровадження суду присяжних – це також інструмент для досягнення реальної незалежності учасників процесу», - наголосив адвокат, правозахисник, керівник програми «Право» Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко.

Згідно з законопроєктом, суд присяжних складається з представників народу — лави присяжних та головуючого професійного судді. Лава присяжних формується переважно шляхом консенсусу між стороною захисту й стороною обвинувачення і постановляє неоспорюване за суттю рішення – вердикт щодо винуватості особи в інкримінованому прокуратурою обвинуваченні, а професійний суддя на основі вердикту постановляє мотивувальний вирок. Виправдувальний вирок може бути оскаржений лише з мотивів порушення процедури формування складу лави присяжних.

Чисельність лави присяжних – 8 осіб; кількість голосів за обвинувальний вердикт — консенсус всіх чи мінус один голос. Протягом двох років з дня набрання чинності законом суду присяжних можуть бути підсудні лише особливо тяжкі кримінальні правопорушення, за які передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а після закінчення цього строку – особливо тяжкі злочини, крім корупційних злочинів, тероризму, державної зради тощо.

Розробником законопроєкту «Про суд присяжних» є Український інститут майбутнього (UIF) - незалежний аналітичний центр, що прогнозує зміни й моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні; надає компетентну оцінку подіям, формулює конкретні рекомендації до дій; пропонує ефективні рішення; майданчик для дискусій на актуальні теми.

Фото: Олена Худякова