Провадити контроль за укриттями для населення у Львові почали у 2014-му році, тоді їх в місті було орієнтовно 1200. А нині, разом із підземними паркінгами, їх є понад 7 тисяч.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради. З них придатними є 5902 підвали та 99 паркінгів, пише Суспільне.

Інші не відповідають встановленим нормам та не можуть використовуватися. Про це виданню розповів керівник відділу захисту територій міського управління з питань надзвичайних ситуацій Олег Дубчак. Переглянути мапу із укриттями можна тут.

Підвал панельного будинку

Так виглядає підвал одного з панельних будинків на вулиці Підголоско. У трьох під’їздах живуть 212 мешканців. Площа підвалу — 700 м 2. У разі виникнення надзвичайних ситуацій підвал стає укриттям. Приміщення із залізобетонним перекриттям, опалюється та має запасний вихід. Ключі від підвалу є у всіх мешканців будинку.

"Приміщення обладнане умивальником, вода підведена, виведено місця для встановлення унітазів у разі надзвичайної ситуації", — розповідає директорка комунального підприємства до якого належить будинок Оксана Гадьо.

На балансі ЛКП, яким керує Оксана Гадьо, є 434 будинки, у яких проживає 21 тисяча людей. У разі виникнення надзвичайних ситуацій, для людей передбачили 90 укриттів, загальна площа яких — більше 22 тисячі м2. За її словами, цього достатньо, бо на людину передбачено 1 м2.

"Це щоразу коригується, бо мешканці створюють ОСББ. Якщо у цьому випадку є укриття, ми мусимо підготувати інше укриття. Тобто це укриття залишається для мешканців, які створити ОСББ. Тоді ми готуємо нове укриття, подаємо інформацію на районну адміністрацію, на міську раду, повідомляємо про це населення", — каже директорка комунального підприємства "Варшавське-407" Оксана Гадьо.

Паркінг новобудови

На вулиці Підголоско є ще одна новобудова. Її підземне приміщення розраховане на 800 мешканців і має подвійне призначення. Зараз воно використовується як паркінг, а у разі небезпеки — буде укриттям. Площа підземного приміщення більше 21 тисячі м2.

"Сюди підведена вода, електроенергія, приміщення обладнане системою вентиляції, так само тут є дві трансформаторні підстанції, які можуть забезпечити електроенергією на період надзвичайної ситуації. Плюс цієї конструкції, що все виконане з залізобетону товщина бокових стін 30 см, перекриття 20 см. Воно захищає як від ракетно-бомбових ударів так і від радіаційного опромінення", — каже технічний директор фірми-забудовника Олег Барабах.

Також у приміщенні виведена система протипожежного захисту та диспетчеризації будинку. При необхідності її функції можна змінити. За словами Олега Барабаха, там може бути центр зв'язку або медпункт.

Облік укриттів у Львові почали у 2014-му році. Тоді в місті придатними були 1200 приміщень.

Зараз створили фонд захисних споруд, які ділиться на три категорії: сховища, найпростіші укриття та проти радіаційні укриття.

"Всього сховищ цивільного захисту у нас на сьогодні є 161, протирадіаційних укриттів — 11. Вони призначені виключно для працівників підприємств, які залишаються працювати на особливий період, для мешканців передбачено тільки найпростіші укриття в підвальних приміщеннях і ми зараз говоримо про підземні паркінги", — каже керівник відділу захисту територій міського управління з питань надзвичайних ситуацій Олег Дубчак.

За словами Олега Дубчака, із 161 сховища цивільного захисту, тобто тих, які є на території підприємств, придатними є лише 25. Привести до ладу можна ще 40, але на це потрібні чималі гроші. Також із 2014-го року у власність міста перейшли 17 захисних укриттів, які були на балансі підприємств, але стали безгосподарними і вже не будуть використовуватися.

Олег Дубчак розповідає, яким має бути укриття:

"Має бути залізобетонне перекриття, або відповідний шар цегли, який би захищав від ракетно-бомбового удару. Тобто якщо будинок завалиться – підвал має залишаться цілий і жителі, які знаходять там мають бути неушкодженими. Це головна вимога. Друге — не всі будинки мають підвальні приміщення, або є підвальні приміщення так званими підвальними поверхами, які допустимо мають висоту менше 1,7 метра і їх використовувати вкрай тяжко".