Уряд Бельгії опинився під посиленим тиском з боку Європейського Союзу через небажання дозволити використання заморожених російських активів для фінансування «репараційного кредиту» Україні. Про це повідомляє Financial Times

Близько 190 мільярдів євро російських суверенних активів, що зберігаються у брюссельському депозитарії Euroclear, були заморожені після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.

Раніше низка країн — серед них США, Німеччина та сама Бельгія — виступали проти використання цих коштів через юридичні та фінансові ризики. Однак позиція Європи змінилася після того, як адміністрація Дональда Трампа закликала держави G7 конфіскувати або використати активи Росії для підтримки оборони України.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у статті для Financial Times запропонував спрямувати 140 мільярдів євро із цих коштів як позику для озброєння України.

Водночас Єврокомісія представила механізм, за яким така «репараційна позика» може бути реалізована, наголосивши, що саме Москва має заплатити за війну, розв’язану Путіним.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, зі свого боку, звернувся до інших країн ЄС із проханням покрити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з наданням позики, та гарантувати її повну суму. Його позиція викликала невдоволення у європейських столицях, оскільки прибутки Euroclear оподатковуються у Бельгії.

За даними компанії, з 2022 року бельгійський уряд отримав 3,6 млрд євро податків від прибутків, пов’язаних із замороженими активами російського центробанку та санкційних установ. У Брюсселі заявили, що ці кошти були спрямовані на підтримку України.

Очікується, що ЄС спробує узгодити деталі «репараційного кредиту» на 140 мільярдів євро до грудня 2025 року, а перші виплати можуть розпочатися у другому кварталі 2026 року.

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що цей механізм є «надійним і легальним шляхом» змусити Росію компенсувати шкоду, завдану Україні