Рада Європи представила стратегію відносин Євросоюзу з Росією, що базуватиметься на трьох принципах: відштовхування, стримуванні і взаємодії.

Про це повідомляється в документі, який оприлюднено на сайті Ради Європи, пишуть Букви.

У документі наголошується, що Росія є найбільшим сусідом ЄС і залишається силою, з якою Європі потрібно рахуватися.

“Як геополітичний гравець Росія прагне зберегти своє глобальне положення в світі, засноване на силовій політиці і тісному зв’язку, наприклад, з Китаєм, замість того, щоб діяти в правовому полі. Росія намагається нав’язати свої власні геополітичні сфери впливу. Уряд РФ часто кидає виклик і підриває міжнародне право … Російське керівництво використовує різні інструменти, щоб вплинути, втрутитися, послабити або навіть дестабілізувати ЄС і його держави-члени, а також західні Балкани та Східні регіони”, – йдеться в документі.

У Раді Європи зазначають, що Росія продовжує фінансувати інформаційний простір всередині країни та за її межами.

“Фінансування підконтрольних державі ЗМІ швидко зростає, зокрема для таких ЗМІ, як RT, яке працює виключно для зовнішньої аудиторії. Росія продовжує все більше організовувати складні кібероперації … Росія вчиняє прямі військові і гібридні дії в конфліктах в Україні, Грузії та Молдові, а також на території південних сусідів ЄС, в Сирії та Лівії. Росія прагне зберегти контроль над авторитарним режимом у Білорусі”.

Зазначається, що відносини між ЄС і Росією з 2014 року все більше погіршуються через незаконні дій Росії: окупацію Кримського півострова, а також дестабілізації на сході України.

У зв’язку з цим у підготовлений документ внесені п’ять принципів, схвалені ще в 2016 році, якими керується ЄС у відносинах з Росією:

• повне виконання Мінських домовленостей як ключова умова будь-яких істотних змін у відносинах ЄС;
• зміцнення відносин зі східними партнерами ЄС і іншими сусідами;
• підвищення стійкості ЄС;
• вибіркова взаємодія з Росією з питань, які перебувають в інтересах ЄС;
• підтримка міжлюдських контактів і громадянського суспільства в Росії.

Виконання мінських домовленостей

ЄС як і раніше непохитно підтримує “нормандський формат” переговорів, при цьому зазначає, що російський уряд все частіше намагається представити себе в якості посередника, а не сторони конфлікту, і вимагає прямого контакту між Києвом і так званими республіками (“ДНР/ЛНР”), що суперечить Мінському протоколу.

“ЄС є одним з найбільших гуманітарних донорів для сходу України. ЄС надав екстрену допомогу на суму понад 190 мільйонів євро, в тому числі 25,4 млн євро в 2021 році”, – йдеться у документі.

ЄС ввів три пакети санкцій відносно Росії у відповідь на окупацію Криму і частини Донбасу.

“Щоб забезпечити повагу незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, ЄС розробив керівництво щодо невизнання деяких категорій звичайних російських закордонних паспортів, що видаються в окупованому Криму і жителям непідконтрольних Україні територій Донецької і Луганської областей”.

Зміцнення відносин зі східними партнерами ЄС

Східне партнерство – це інструмент підвищення стабільності, безпеки і процвітання в Європі.

ЄС категорично відкидає прагнення Росії до привілейованої сфери впливу. Східні партнери мають повне суверенне право вільно визначати широту і глибину своїх відносин з ЄС та іншими міжнародними гравцями. Проте, російський уряд продовжує свою політику конфронтації.

Таким чином, політика ЄС як і раніше включає угоди про асоціацію / поглиблених і всеосяжних зонах вільної торгівлі; важливу фінансову підтримку, з особливою увагою останнім часом на необхідних реформах в економіці, управлінні та верховенстві права і так далі.

За останні сім років було надано майже 5 мільярдів євро у вигляді грантів, з особливим наголосом на стійкість до гібридних і кіберзагрозам.

Відносини між ЄС і Росією в галузі енергетики

Наразі на Росію припадає 26% імпорту нафти в ЄС і 40% імпорту газу до ЄС.

Однак Росія явно залежить від потужних, стабільних і прибуткових енергетичних ринків ЄС: майже дві третини російського експорту нафти, дві третини її експорту газу і приблизно половина експорту вугілля йдуть до ЄС, тоді як тільки 27% експорту нафти і тільки 2% експорту газу йде в Китай.

Експорт енергоносіїв також має вирішальне значення для бізнес-моделі Росії, складаючи 60% від загального обсягу експорту, 40% доходів бюджету і 25% ВВП.

Санкції у відповідь на кібератаки

ЄС повинен і далі розвивати свій потенціал кібербезпеки і захисту, а також свої стратегічні комунікаційні можливості.

Кіберзахист – одна з областей, в якій ЄС і НАТО зміцнюють свою співпрацю. Стратегія, яка буде прийнята в 2022 році, допоможе зосередити зусилля держав-членів в області безпеки і оборони.

Взаємодія з Росією з питань, що становлять інтерес для ЄС

У ЄС є інтереси, що стосуються “зеленого” порядку денного (клімат, навколишнє середовище, енергія), а також деякі питання зовнішньої політики.

Незабаром після того, як Росія приєдналася до Паризької угоди з урахуванням амбітних цілей ЄС в області клімату, ЄС відновив переговори з питань клімату з Росією, в тому числі в рамках фінансованої ЄС конференції в грудні 2020 року в Москві. Росія зробила деякі законодавчі кроки для поновлення своєї кліматичної політики, але її зусилля можуть породити помилкові очікування.

ЄС вважає необхідною співпрацю з РФ в рамках “Північного виміру”, в Арктиці, із запобігання конфліктам і щодо регіональних і глобальних питань – від Ірану та Близького Сходу до Афганістану, від боротьби з тероризмом до нерозповсюдження ядерної зброї.

Енергодіалог між ЄС і Росією поки припинений. Необхідно стежити за правильністю виконання угоди про транзит газу через Україну. Синхронізація країн Балтії з європейською мережею і торгівлею електроенергією повинна бути завершена, забезпечуючи при цьому безперервну безпечну роботу російських і білоруських мереж.