Заступник директора Євразійського центру американського аналітичного центру «Атлантична рада» Мелінда Герінґ – про відступ влади президента України Володимира Зеленського від реформ.

До Києва повернулися старі погані методи. Відтоді, як новий сонечко-президент Володимир Зеленський рік тому обійняв свою посаду і викликав безліч оптимізму, країна з населенням більш ніж у 40 мільйонів осіб може почати рухатися у зворотному напрямку. Причиною є те, що величні обіцянки президента почали не виправдовувати легковірну довіру до них.

4 березня світ узяв до відома те, як Зеленський звільнив більшу частину свого багато в чому непоганого уряду. Він сказав, що хотів бачити результати, а його перша команда їх не досягла. Звучить досить справедливо, проте він замінив шанованих міністрів недосвідченими, а прозахідних міністрів – бюрократами, які критично ставляться до міжнародних фінансових установ. Дехто все ще був готовий виправдати ці його дії.

Але потім він звільнив свого чудового генерального прокурора. Він замінив Руслана Рябошапку на Ірину Венедіктову, політичну приятельку, яка ніколи раніше не була прокурором. І результати були передбачуваними: Венедіктова, здається, відступає від реформи прокуратури. Вона скасувала деякі звільнення, які здійснив Рябошапка, і заблокувала участь закордонних партнерів і громадянського суспільства в комісії для відбору прокурорів. Поважаний Центр протидії корупції заявив, що її рішення означає, що «…представники громадянського суспільства й іноземні партнери фактично не матимуть впливу на ухвалення рішень».

Потім Зеленський звільнив керівників податкової служби і митниці, які обидва мають високу репутацію на Заході за їхню чесність, сумлінність і компетентність.

Але історія не закінчується на довгому списку розбитих надій і кар’єр. Після цього почалися утиски і політично мотивовані звинувачення.

7 травня Служба безпеки України здійснила несподіваний візит до квартири 38-річного Сергія Верланова у Києві. Вони вимагали його електронну техніку й обшукали його квартиру. Нещодавно звільненого голову Державної податкової служби звинуватили у відмиванні грошей для фінансування тероризму. СБУ під час обшуку нічого не вилучила.

Верланова несподівано звільнили 24 квітня після того, як він почав боротися з корупційними схемами у сфері алкоголю і тютюнових виробів, змінив чільних посадовців центрального апарату податкової служби, запровадив програму ротації в регіональних відділеннях, перешкоджав схемам шахрайства з ПДВ і відмовлявся продавати посади або наймати на роботу люстрованих осіб. Іншими словами, Верланов був якраз правильною людиною для посади, яку займав.

Також 24 квітня з посади звільнили Максима Нефьодова, колишнього керівника митної служби і відомого реформатора, який був прихильником публічних закупівель в інтернеті. Колишній інвестиційний банкір заробляв удесятеро більше у приватному секторі, але взявся наполегливо проводити реформи в державному секторі. Він був серед тих, хто стояв за загальновизнаною системою публічних онлайн-закупівель в Україні ProZorro, яка заощадила державі 28,2 мільярда гривень у 2019 році. Хтось натиснув на Національне антикорупційне бюро України, щоб розпочати досудове розслідування проти Нефьодова, який вважає його нісенітницею.

Коли Нефьодов очолював митницю, він відмовився від водія й охорони і неодноразово наголошував, що не боїться. Але численні спроби затьмарити його репутацію у ЗМІ налякали його команду. Нефьодов заявив, що мусив «витрачати більшу частину своєї зарплати на адвокатів». Яка є людина з почуттям громадянського обов’язку хотіла б таку роботу, дивувався він.

І, нарешті, Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження проти Руслана Рябошапки, якого 5 березня звільнили з посади генпрокурора. Рябошапку якраз тільки-но почали помічати за його зусилля в очищенні Генеральної прокуратури – завдання, яке на Заході вже охрестили безнадійним

Ці численні напади на українських реформаторів не вкладаються в чітку й просту сюжетну лінію. Вони, ймовірно, йдуть із різних місць, але дещо їх таки пов’язує: за даними київських антикорупційних активістів, Верланов, Нефьодов і Рябошапка перервали корупційні грошові потоки, а кримінальні звинувачення, що настали після цього, – це помста.

Як казав Нефьодов, лишилося надто мало можливостей для того, щоб красти. Після 2014 року Україна посилила контроль за закупівлями і державною газовою компанією. Мита й податки були найпростішими «дійними коровами», а на осінь заплановані місцеві вибори.

Мелінда Герінґ – заступник директора Євразійського центру американського аналітичного центру «Атлантична рада»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Матеріал передруковано з дозволу «Атлантичної ради». Оригінал матеріалу можна прочитати на сайті «Атлантичної ради».

Джерело. Радіо Свобода.