В Україні 12 січня відзначають День українського політв’язня, пов'язаний з масовими затриманнями інтелігенції у 1972 році. Цього дня влада СРСР провела найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів.

Про це повідомляють #Букви.

День почали відзначати за пропозицією В’ячеслава Чорновола у 1975 році. Політичний діяч, журналіст і публіцист закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Отже цього дня вшановують тих, хто обрав українську національну ідею та її цінності замість фізичної свободи.

Радянський уряд здійснив масові арешти 12-14 січня. Їх характеризують як символ помсти за спроби боротися за незалежність Україні, її автентичність, мову, історію та творчість. Оскільки рух дисидентів своїми заходами та ідеями заважав міфам про ідеологію радянської людини.

У 1972 році заарештували всіх відомих дисидентів, серед яких були ще шістдесятники. Зокрема такі відомі представники національно-демократичного руху України: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші. Наступна хвиля затримань сталася через кілька місяців у квітні-травні.

Москва карала суворо тих, хто не погоджувався з ідеологію. Інтелігенцію засилали за межі України, зазвичай до Берії, Мордовії та Пермської області Росії, потім у Сибір та Казахстан. Багато кому присудили 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання, зазвичай за “антирадянську агітацію й пропаганду”.

Найменше пощастило тим, кого Союз боявся найбільше — їх відправляли на примусове лікування до психлікарень. В усіх цих місцях були погані умови для проживання та харчування, нерідко коли після таборів в українських діячів псувалося здоров’я: через знущання, перебування у бетонних карцерах та низку температуру повітря.