Понад місяць в Україні були заблоковані державні реєстри через масштабну кібератаку, що паралізувала ринок нерухомості, нотаріальні дії, реєстрацію бізнесу, зміну місця прописки та багато інших процесів.

20 січня Міністерство юстиції оголосило про відновлення роботи реєстрів, однак їхнє повне функціонування ще потребує часу.

Кібератака та її наслідки

19 грудня 2024 року хакери атакували українські державні реєстри, зокрема Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний реєстр засуджених та інших важливих баз даних. Збої призвели до зупинки операцій купівлі-продажу нерухомості, реєстрації бізнесу та податкових платежів.

"Майже місяць я не отримував зарплату через неможливість змінити місце реєстрації в додатку 'Дія'," — розповів інвестиційний аналітик Григорій, який зіткнувся з наслідками блокування реєстрів.

Поточний стан роботи реєстрів

Нотаріуси повідомляють, що робота реєстрів поступово стабілізується, проте триває процес синхронізації даних. "Реєстри працюють, але доступність ще обмежена, оскільки дані завантажуються з архівних баз," — пояснив приватний нотаріус Микола Біллер.

Також відновлено реєстрацію актів цивільного стану, функції порталу "Дія", зокрема витяги про місце проживання та несудимість. Проте послуга "Є-Малятко" поки недоступна.

Економічні наслідки

Ринок нерухомості, за прогнозами експертів, швидко відновиться. Проте блокування реєстрів негативно вплинуло на економічну активність.

"Іноземні інвестори можуть сприймати такі події як додатковий ризик, поряд із війною та невизначеністю," — зазначив представник Асоціації спеціалістів із нерухомості Юрій Піта.

Проблеми кібербезпеки

Міністр юстиції Ольга Стефанішина запевнила, що дані українців не були втрачені. Для підвищення захисту державних реєстрів Верховна Рада працює над законопроєктом щодо створення національної системи кіберзахисту.

Водночас експерти попереджають, що частина даних могла бути скопійована хакерами, пов’язаними з російськими спецслужбами. За даними IT Ukraine Association, у 2024 році на Україну було здійснено понад 4300 кібератак, головними цілями яких залишаються урядові структури та енергетика.

Попри виклики, Україна продовжує адаптуватися до цифрової війни, покращуючи системи кібербезпеки.