Сумну звістку повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці журналіст Михайло Маслій.

Анатолій Мокренко: "До глибини душі важко було, коли 1982 року не стало Ігоря Шамо, 1983–му — Анатолія Кос–Анатольського, 1989–му — Платона Майбороди. Відходила еліта, аура пісенна. А після смерті Олександра Білаша у 2003–му з’явилася величезна національна пісенна прірва…"

Складна житттєва і творча доля випала Анатолієві Мокренку. Народився холодної і голодної зими 1933–го, малям пережив лихоліття Другої світової війни. Довго шукав себе в житті, не раз вступав до різних навчальних закладів, перш ніж стати співаком. Утікав із двох військових училищ (льотного і артилерійського). Школу закінчив із золотою медаллю, до Київського політехнічного інституту (на геолого–розвідувальний факультет) прийняли без іспитів.

Сім’я жила бідно, з дому допомагати не могли. Вся надія була на успішне навчання. Учився на ”відмінно”, отримував підвищену стипендію. Тричі навчання в консерваторії, тричі залишав її. Брав академвідпустки (учився паралельно з політехнічним, а сесії збiгалися). І врешті вирішив: має закінчити політехнічний, а потім видно буде.

Закінчив інститут, влаштувався на роботу. І 1956 року знову прийшов вчитися у консерваторію, де його уже добре знали. Довелося ще до співу працювати на шахтах Кривого Рогу, а потім у тундрі, на Північному Уралі.

Знову пропав рік, і знову, вже вчетверте, брав відпустку. Працював вiсiм років і сiм із них був студентом Київської консерваторії...

Лише в 35 років потрапив до столичного оперного театру. Був уже заслуженим артистом, через 10 років після закінчення консерваторії отримав народного артиста України, а ще через три роки став народним артистом СРСР. На початку 1960–их першим співав десятки пісень Олександра Білаша, Ігоря Шамо, Платона Майбороди, Бориса Буєвського, Анатолія Кос–Анатольського. Почався нечуваний злет української пісні.

Лише у Золотому фонді Українського радіо співак записав понад 300 пісень–шлягерів. Він зумів реалізуватися і радий, що не схибив і таки здійснив свою заповітну мрію — співати...