Щоб врятувати 15-річного Ярслава, мама віддала йому свою нирку. Родинну трансплантацію успішно виконали спеціалісти дитячої лікарні святого Миколая.

Про вроджену ваду сина його мама Людмила дізналася, коли перебувала на 8‑му місяці вагітності. Лікарі діагностували у малюка двобічний гідронефроз. Це патологічне розширення та подальша атрофія тканини нирок, що розвивається на тлі порушення відтоку сечі. У випадку Ярослава це було зумовлено тим, що внутрішньоутробно у нього сформувався клапан задньої уретри, через що сеча не відтікала нормально і почала руйнувати органи.

Після народження хлопчика ліва нирка взагалі не працювала, а права – ледь справлялася. Ще немовлям Ярослав переніс

кілька складних операцій для покращення відтоку сечі: спочатку – зі встановлення катетера Фолея, потім – двох сечовивідних стом, які згодом поетапно закривали. А коли хлопчику виповнилося 5 років, йому виконали розсічення заднього клапану уретри, що вивільнило потік сечі з міхура і дало змогу родині та лікарям виграти час.

«Те втручання дало моєму пацієнту шанс прожити довше з власною ниркою і відтермінувати трансплантацію до більш дорослого віку. Адже власна нирка виробляє багато важливих речовин і гормонів для росту дитячого організму. Тож хлопець встиг повноцінно розвинутися, вирости високим і розумним”, – говорить дитячий хірург-трансплантолог та завідувач урологічного відділення Лікарні Святого Миколая Дмитро Шевчук .

У 15 років функція нирок у Ярослава різко погіршилась. Залишилось лише 2 шляхи: гемодіаліз або термінова трансплантація.

«Я не хотіла довести свою дитину до діалізу, бо це скорочує і ускладнює життя. Тому рішення було прийнято дуже швидко. Ми з чоловіком відразу погодилися на трансплантацію. По групі крові підійшла лише я. Взагалі я ніколи не лежала в лікарні, крім пологового, і це моя перша операція. Але я не переживала, бо це було для сина», – розповідає мама пацієнта Людмила.

І сьогодні щаслива родина готується до виписки – з новою надією, новими силами і другим шансом на здорове життя для Ярослава.