​​​​​​​На Львівщині відновлюють роботу музею-заповідника «П’ятничанська вежа». Запрацює він вже завтра, 1 квітня. Розташований музей у селі П’ятничани, що у Львівському районі.

Про це повідомило управління туризму та курортів Львівської ОДА.

П’ятничанська вежа – один з найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині. Це унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми.

В спогадах мешканців вежа сприймалася як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина, що то був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а у 1724 році його закрили.

Навесні далекого 1995 року у П’ятничанській вежі відкрили музей-заповідник. Експозиція музею  розташована на другому і третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Вона відтворює мисливське шато. Також представлені картосхеми оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства.

«П’ятничанська лицарська надбрамна вежа – єдина збережена в Україні подібна споруда. Перша згадка про неї датується 1454 роком, хоча згідно з архітектурними ознаками вежа близька до аналогічних німецьких башт ще давнішого періоду. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм.

У такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога. Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога», - каже завідувач сектору комунікації та зв’язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василь Мицько.

Цікавий факт: у 2018 році у П’ятничанській вежі відбулися зйомки художнього фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. За сюжетом у такому віддаленому місці непокірні галицькі бояри готували змову проти свого короля.