У Парубія наголосили: питання формування та припинення діяльності коаліції депфракцій у парламенті, залишаються невизначеними

Апарат Верховної Ради відмовився надати поіменний список коаліції депутатських фракцій «Європейська Україна», утвореної 27 листопада 2014 року за участю п’яти фракцій («Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Об’єднання «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка» і ВО «Батьківщина»).

Про це «Главкому» повідомив перший заступник керівника апарату Верховної Ради -керуючий справами Петро Бондар у відповіді на інформаційний запит.

За його інформацією, попри вимоги ст. 83 Конституції України (яка прописує, що у парламенті за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів від конституційного складу - «Главком»), питання формування, функціонування та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у парламенті, залишаються невизначеними.

«Зокрема, після вилучення з Регламенту Верховної Ради глави 12 «Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді» (Законом «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» від 8 жовтня 2010 року), останній не містить жодних положень, що стосуються діяльності коаліції. Наразі відсутні також законодавчі приписи щодо обліку відповідної інформації апаратом Верховної Ради», - стверджує перший заступник керівника апарату Ради.

Бондар також додав, що «апарат Верховної Ради не наділений функціями… визначати склад депутатського корпусу за коаліційною приналежністю чи вести списки, які б містили подібну інформацію».

Нагадаємо, що з лютого 2018 року на розгляді в Окружному адміністративному суді Києва знаходиться справа за позовом нардепа Андрія Деркача, який просив суд визнати протиправною роботу координаторів коаліції, бо вони не запропонували прем’єру-міністру кандидатури міністра охорони здоров’я.

28 лютого 2019 року суддя Євген Аблов задовольнив клопотання позивача і постановив витребувати у Верховної Ради України, апарату парламенту, відомості на 28 лютого 2019 року із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові народних депутатів, які входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, яка діє на підставі угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна».

Наразі розгляд справи триває.

Тим часом ЗМІ поширюють інформацію, що у переможця президентських виборів-2019 будуть формальні підстави припинити повноваження Верховної Ради відразу після прийняття присяги, якщо він буде спиратися на рішення Окружного адміністративного суду Києва. Формальною причиною називається відсутність коаліції у парламенті (ст. 90 Конституції).

Водночас повноваження ВР не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців строку повноважень парламенту (кінцева дата для того, щоб розігнати Раду, - 27 травня 2019 року).

18 квітня кандидат у президенти Володимир Зеленський в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив, що в разі перемоги на виборах планує ухвалити закон про імпічмент, а про розпуск Верховної Ради буде думати. «Я боюся, що я не встигну. Я ламати закон не буду, не буду порушувати закон. Якщо ми встигнемо у термін за шість місяців до наступних виборів, коли ми маємо право розпустити парламент... Будемо думати, так. Але ви ж розумієте, що нам це вигідно», – зазначив кандидат.

Представник президента в парламенті, нардеп БПП Вадим Денисенко також не приховує: дострокові вибори найбільш вигідні саме Зе-команді і партії Порошенко. Тому, навіть якщо рішення про розпуск «буде близьким до конституційного або навіть на межі, все на це закриють очі».

У вигляді трампліна до нового парламенту команда Порошенка може використати напрацьовану сітку з числа «волонтерів» та агітаторів, яка успішно вплинула на результати першого туру. Також сюди можна зарахувати ініціативи уряду, запущені за наполяганням діючого президента, які стосуються монетизації субсидій та одноразових виплат малозабезпеченим верствам населення за рахунок розмитнення «євроблях».

Крім цього, ввечері 18 квітня голова Верховної Ради Андрій Парубій в інтерв’ю каналу «Прямий» категорично заперечив наявність юридичних підстав для дострокового розпуску парламенту.

«Я не допущу ніяких дочасних виборів і ніхто не експериментуватиме з українським парламентом. Також це юридично неможливо, оскільки 27 травня закінчується термін, щоб унеможливити цей сценарій. Знаю, що дехто хотів би демонізувати та дестабілізувати роботу парламенту. Для цього немає ані політичних, ані юридичних підстав. Цього не можливо, яким би не був результат президентських виборів», - заявив Парубій.

На уточнююче запитання журналіста стосовно того, що у політикумі точиться безліч дискусій про відсутність коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, Парубій відійшов від прямої відповіді. Лише обмежився констатацією, що ця каденція ефективно працює на відміну від попередніх, «ми не бачимо кульок з написами «Нато – ні!, відсутні щоденні бійки».