Міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину звіту про причини зриву спецоперації із затримання у Білорусі російських найманців із ПВК «Вагнера».

Розслідування оприлюднене 17 листопада, - пише Леополіс.

Як зазначено у звіті, більшість із бойовиків воювали на Донбасі на боці окупантів. Частина була у складі ПВК Вагнера, ще частина – у складі так званого "добровольчого корпусу". Решта – працювали на Збройні сили РФ або російські спецслужби.

Річне розслідування Bellingcat і Insider встановило, що операція, в результаті якої в липні 2020 року в Мінську було захоплено 33 найманців, насправді була складною спецоперацією, проведеною Службою військової розвідки України ГУР МОУ за підтримки Департаменту контррозвідки України та Служба внутрішньої розвідки СБУ. Через фальшиве вербування найманців для нині неіснуючого приватного військового контрактника (ЧВК) операція мала на меті заманити десятки громадян Росії, України та Білорусі, які, за оцінкою української влади, скоїли тяжкі злочини, воюючи за Росію, підтримуючи військові утворення на Сході країни.

Журналісти встановили, що операція розпочалася ще у 2018 році як звичайна кампанія зі збору розвідувальних даних ГУР МОУ. Наприкінці 2019 року, після успіху українських операцій з видачі, таких як повернення колишнього військового командира сепаратистів Володимира Цемаха, проект набув більш амбітних обертів. На початку 2020 року він перетворився на операцію, спрямовану на сотні колишніх найманців, які бездіяли під час карантину Covid-19 у своїх рідних містах і селах по всій Росії. Розглядались різні варіанти, щоб заманити злочинців до третіх країн (Угорщина, Польща чи країни Балтії) з подальшою їх екстрадицією в Україну.

Наприкінці 2019 та на початку 2020 року кілька офіцерів спецоперації з успішним досвідом перейшли з СБУ до ГУР МОУ. Під їх впливом операція стала більш конкретною. Місія полягала в тому, щоб заманити, затримати та притягнути до відповідальності основну групу з кількох десятків найманців.  

Як повідомлялось, понад 30 найманців із російської приватної військової компанії «Вагнера» затримали 29 липня 2020 року під Мінськом. Білоруські правоохоронці повідомили, що найманці прибули до країни нібито для дестабілізації ситуації перед президентськими виборами.

Частина затриманих бойовиків брала участь у бойових діях на Донбасі. Україна просила Білорусь видати їй затриманих, але за два тижні після затримання майже всіх «вагнерівців» повернули до Росії.

Згодом стало відомо, що затримати «вагнерівців» мали українські спецслужби. Служба безпеки України та розвідка більше року розшукували терористів, які, ймовірно, причетні до катастрофи MH17 у Донецькій області та Іл-76 під Луганськом.

У Bellingcat анонсували вихід розслідування ще наприкінці 2020 року. Своє розслідування у вересні опублікувала телекомпанія CNN.

Тимчасова слідча комісія Верховної ради, у свою чергу, дійшла висновку, що у зриві спецоперації немає вини українських чиновників, але є вина Олександра Лукашенка. ТСК не знайшла підтвердження, що президент Володимир Зеленський надавав особисті розпорядження відстрочити спецоперацію. Крім того, було зроблено висновок, що керівник ОПУ Андрій Єрмак також не міг впливати на розвиток подій. А наказ арештувати «вагнерівців» віддав особисто Лукашенко.