Світова цивілізація розвивається завдяки конкуренції, в тому числі і політичній, основою якої є діяльність політичних партій, які борються за владу. І поки що нічого ефективнішого світ не придумав.

Всі, хто хоч трохи цікавиться політикою, знають про діяльність двох-трьох партій в найрозвиненіших країнах світу: США, Англії, Німеччині, Японії, Франції…І це протягом століть. Та і наш сусід, Польща, практично вийшла на двопартійну систему.

Ми звикли часто співставляти нашу політичну і виборчу системи з країнами Європи. Ще на зорі незалежності Верховна рада УРСР вилучила з Конституції норму про керівну і спрямовуючу роль КПРС. З того часу в нас почала розвиватися багатопартійність і в цій царині ми втерли носа всім: і Америці і Європі разом взятим.

На сьогодні в нас більше як 350 партій. По партії на кожен день. Це, або ми такі «демократи», або ми такі «розумні». Але, якщо не лінуватись думати і аналізувати, то стане зрозуміло, що така кількість партій не є ознакою багатопартійності. Навпаки, це свідчення однопартійності. І ця єдина партія – «партія влади», що час від часу маскується під різні вивіски: то НДП, то СДПУ(о), Демсоюз, За ЄДУ, НУ, ПР, БПП, СН – окремо чи в різних комбінаціях, але своїм складом, інструментарієм і цілями – вона єдина, об’єднана, небезпечна, антинародна. Вона злісний ворог саме політичних партій, громадянського суспільства, до розвитку якого вона ж нібито закликає.

Олігархічно-кланова система нещадно бореться різними методами саме із політичними партіями за принципом: розділяй і володарюй і не зупиняється ні перед чим. Всі пам’ятають долю В’ячеслава Чорновола, ув’язнення Юлії Тимошенко, клонування, недопущення партії «Батьківщина» до участі в місцевих виборах 2010 року.

А тепер сам час зайти на сайт міністерства юстиції і самому переконатися скільки в нас, напередодні місцевих виборів, юридично зареєстровано політичних партій на місцевому рівні.(районних і міських осередків). І почнемо з парламентських партій. ВО «Батьківщина» - 645 організацій; ОПЗЖ -31; ЄС – 29; «Голос» - 17; «Слуга народу» - 1. Це означає, що ОПЗЖ, ЄС, «Голос» і СН не мають зареєстрованих жодного районного осередку. Але в нас вибори в місцеві ради. Тому, шановні виборці, ми будемо обирати те, чого немає в природі, навіть на папері. Саме із-за того, всупереч Виборчому кодексу, ЦВК приймає рішення, що подання представників від партій в ТВК (місцеві територіальні виборчі комісії) підписує і ставить печатку керівник обласного рівня.

Як таке може бути, спитаєте Ви? Все дуже просто. Допоки виборці «купляються» на все нові партійні вивіски, які з’являються як світлячки і зразу після виборів згорають, немає потреби створювати партійні осередки на місцях, бо на наступні вибори буде нова вивіска. Тому в нас така велика кількість «політиків-перекотиполе». Тай найрейтинговіший на львівщині український політик вже змінив 5 партій. І на місцевому рівні це набрало загрозливих масштабів, бо виборці лінуються відслідковувати зміну вивісок їхніми обранцями, для яких депутатство вже давно стало прибутковим видом діяльності.

Створення партій в Україні є не тільки справою політиків, а і вигідним бізнесом. Загугліть «купити партію» і ви побачите розцінки: від 35 до 100 тис. доларів, в залежності від того, чи є регіональні осередки, від віку і назви партії. А наш виборець настільки «досвідчений», що вірить тільки в майбутнє. Йому вже стільки наобіцяно, а йому все мало. Не здивуюсь, якщо в чергових замірах рейтингів з’явиться одна з найновіших партій ім. Клітіної (із свіжо зробленим бюстом), яка обіцяє побороти "політичну проституцію".

Важко пояснити логіку людини, яка голосує за партію, про існування якої довідалася з біг-бордів чи з телереклами, не знаючи при тому навіть керівника цієї політсили ні на центральному ні на місцевому рівні.

«Попробуйте поспілкуватися із пересічним виборцем хвилин десять і ви зрозумієте, що в світі немає нічого небезпечнішого за щире невігластво і чесну дурість».(Хтось із класиків).

Політична карикатура Олексія Кустовського, радіо "Свобода"