Україна продовжує завдавати точкових і масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі Російської Федерації, що призвело до серйозної паливної кризи.

Як пише The Economist, майже половина російських нафтопереробних заводів уже зазнала пошкоджень від атак безпілотників і ракет.

За словами керівника відділу ціноутворення на європейські нафтопродукти Argus Media Бенедикта Джорджа, експорт дизельного пального з Росії скоротився на 30% порівняно з минулим роком і досяг мінімуму з 2020-го. Це спровокувало різке зростання оптових цін, адже РФ залишається другим у світі експортером дизелю.

У 2023 році експорт нафтопродуктів приніс Росії 52,1 млрд доларів. Проте цього року ситуація кардинально змінилася після численних українських атак.

Особливо значними стали удари по Приморську — найбільшому нафтоперевалочному порту на Балтійському морі. За словами експерта Євразійського центру Карнегі Сергія Вакуленка, хоча такі об’єкти складно знищити повністю, наслідки атак серйозно ускладнили логістику постачання.

«Українці на підйомі. У росіян — серйозна проблема. Вони не можуть це зупинити, а в українців немає причин сповільнювати темп», — зазначив британський військовий аналітик сер Лоуренс Фрідман.

Як Україна завдає ударів

Українські безпілотники та ракети регулярно проникають углиб території РФ, використовуючи слабкі місця російської ППО. За оцінками експертів, близько 60% глибоких ударів здійснюють дрони Fire Point FP-1, які здатні долати до 1500 км і мають високу точність, незважаючи на невелике бойове навантаження (60–120 кг). Один такий дрон коштує близько 55 тисяч доларів, а їхнє виробництво перевищує сотню одиниць на день.

Крім FP-1, Україна використовує потужніші безпілотники «Лютий» із дальністю польоту до 2000 км та систему машинного зору, а також нові крилаті ракети FP-5 «Фламінго», які можуть пролетіти понад 3000 км і несуть бойову частину вагою 1150 кг.

Географія атак

Від серпня українські сили системно б’ють по нафтопереробних заводах і сховищах у різних регіонах РФ. Протягом останнього тижня зафіксовано ураження терміналу в Новоросійську, комплексу в Башкортостані, насосної станції в Чувашії та НПЗ у Ярославлі.

У ніч на 5 жовтня українські дрони вдарили по Нижегородському НПЗ «Лукойл» у місті Кстово — четвертому за обсягами переробки в Росії.

Наслідки для економіки РФ

Через численні атаки у російських регіонах почався дефіцит бензину. Влада намагається стримати кризу адміністративними заходами: 25 вересня віцепрем’єр Олександр Новак оголосив про часткову заборону експорту дизельного пального та продовжив дію обмеження на експорт бензину до кінця року.

Аналітики відзначають, що це лише початок затяжної енергетичної кризи, яка посилюватиметься в міру зростання інтенсивності українських ударів по російських енергетичних об’єктах.