У вівторок, 3 вересня, Львів попрощається з двома військовослужбовцями. Тарас Морський та Андрій Кубай захищали Україну від російських окупантів.

Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників Тараса Морського та Андрія Кубая розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Андрія Кубая поховають на Личаківському кладовищі.

Тараса Морського після прощання біля Ратуші повезуть у рідне селище Щирець, де відбудеться прощання біля родинного помешкання, служба - у Церкві Пресвятої Трійці. Поховають захисника на місцевому кладовищі.

Тарас Морський (19.02.1984 – 27.08.2024) Уродженець селища Щирець Львівської області.

Навчався у Щирецькому ліцеї імені Героя України Богдана Ільківа Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області. Професійну освіту за спеціальністю «помічник машиніста тепловоза» здобув у Вищому професійному училищі №52 міста Львова (зараз – Державний навчальний заклад «Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту»).

Проходив строкову військову службу в 25-й зенітній ракетній бригаді Повітряних сил Збройних Сил України. У мирний час працював консультантом з питань будівництва та майстром лицювальником-плиточником.

За словами близьких, Тарас любив футбол та настільний теніс, де неодноразово досягав успіху. Разом з футбольною командою «Галичина» Щирець ставав переможцем та призером, як районних, так і обласних змагань.

Під час повномасштабного вторгнення боронив Україну у лавах 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківщині та Сумщині.

У Тараса Морського залишись дружина, син, батьки та брат.

Андрій Кубай (28.02.1981 – 29.08.2024) Народився в місті Краснодон Луганської області.

У ранньому дитинстві родина переїхала до міста Дрогобич Львівської області, де й провів своє дитинство та юність.

Навчався у Ліцеї №1 імені Івана Франка міста Дрогобич. Вищу освіту здобув у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, був учасником Клубу веселих та кмітливих.

З дитинства займався баскетболом, любов до нього зберіг і в дорослому житті.

Довгий час працював на посаді Team lead в компанії «Soft serve».

За словами рідних, друзів і колег, Андрій - людина, яка завжди прийде на допомогу, ніколи не підведе, завжди допоможе в скрутну хвилину. Понад усе любив життя, був душею компанії, веселим і товариським, люблячим чоловіком і батьком.

Під час повномасштабного вторгнення захищав державу в складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Луганщині.

В Андрія Кубая залишились дружина, син, донька, батьки та сестра.