У середу, 18 грудня, Львів попрощається з двома військовослужбовцями. Володимир Сізих та Андрій Сорока загинули, боронячи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Володимира Сізих поховають на Личаківському кладовищі, Андрія Сороку – на кладовищі у Сокільниках.

Біографічні довідки захисників

Володимир Сізих (28.05.1987-02.11.2023). Народився у місті Леґніца (Республіка Польща). Впродовж свого життя проживав у Львові.

Навчався у Ліцеї №21 Львівської міської ради.

Після завершення навчання пішов працювати комірником у гуртівні будівельних матеріалів у Львові. Згодом займався ремонтно-будівельними роботам та був завідувачем складу на місцевому приватному підприємстві. Любив активний відпочинок, обожнював проводити час із друзями. За словами родини, був надзвичайно чесною та порядною людиною, «душею компанії», завжди приходив усім на допомогу у скрутну хвилину.

У вересні 2023 року став на захист Батьківщини від російських окупантів. Виконував бойові завдання у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Володимира Сізих залишилися дружина, співробітники та багато друзів. 

Андрій Сорока (29.03.1976-09.12.2024). Львів’янин.

Навчався у Ліцеї №2 Львівської міської ради. У 1997 році з відзнакою закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Економіка».

Понад 27 років пропрацював у галузі виробництва медичного та стоматологічного обладнання, спершу обіймав посаду бухгалтера, згодом очолив приватне підприємство. Вільно володів англійською, чеською та польською мовами.

Був винятково різносторонньою та ерудованою людиною: читав багато наукової та художньої літератури, цікавився історією, культурою, захоплювався авіацією, футболом, обожнював співати та грати на фортепіано, баяні. За словами близьких, «був дотепний, веселий, завжди чесний та добрий, люблячий сім’янин та батько».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників до складу військової частини А5011 Збройних Сил України.

У Андрія Сороки залишилися дружина та троє дітей.