У середу, 3 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Юрієм Глушком, Андрієм Чиряком та Петром Клебою, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Усіх трьох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Біографічні довідки захисників

Юрій Глушко (09.05.1978 – 19.08.2025) Львів’янин.

Навчався у ліцеї №72 Львівської міської ради (колишня середня загальноосвітня школа № 72 м. Львова). Здобув професію автомеханіка-слюсаря у Професійно-технічному училищі № 53 м. Львова.

Проходив строкову військову службу.

Працював менеджером із продажу автозапчастин на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, був щирим, скромним і тихим, щедрим і безкорисливим, добрим та справедливим. Дуже любив дітей, легко знаходив з ними спільну мову та дарував їм щиру турботу. Цікавився всім, що було пов’язано з автомобілями.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у лавах 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Юрія Глушка залишилися мати та брат.

Андрій Чиряк (16.12.1976 – 25.08.2025) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 м. Львова. Згодом здобув професію автослюсаря у Професійно-технічному училищі № 57 м. Львова.

Проходив строкову військову службу.

Працював охоронцем на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, любив шахи, був футбольним фанатом. Вирізнявся спокоєм, добротою, чуйністю та комунікабельністю.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скала» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Чиряка залишилися дочка, мати та брат. 

Петро Клеба (26.06.1968 – 18.10.2024) Львів’янин.

Навчався у ліцеї № 70 Львівської міської ради (колишня середня загальноосвітня школа № 70 м. Львова). Здобув професійно-технічну освіту в Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка».

Проходив строкову військову службу.

Працював в аграрній сфері, зокрема в охороні Товариства з обмеженою відповідальністю «Контінентал Фармерз Львів», а також на інших приватних підприємствах.

Зі слів рідних, був добрим, чесним і справедливим, щирим та віруючим, справжнім патріотом. Цінував родину понад усе; захоплювався автомобільною технікою, писав вірші та пісні. У одному з його віршів звучать слова: «Ми пам'ятаєм усіх Героїв, хто кров пролив у цій війні, і гасло – Слава Україні, буде лунати вже на віки».  

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

У Петра Клеби залишилися дружина, три доньки, батько, сестра з родиною та брат із родиною