У середу, 4 червня, Львів попрощається з військовослужбовцями Романом Холявкою, Єгором Іваховим, Юрієм Паучком і Тарасом Бесагою, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону Романа Холявки, Єгора Івахова та Юрія Паучка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Романа Холявку та Єгора Івахова поховають на Личаківському кладовищі (поле Почесних поховань новітніх Героїв), Юрія Паучка – на Голосківському кладовищі (поле ветеранів).

Чин похорону Тараса Бесаги розпочнеться об 11:00 у Храмі Василія Великого у Рясному (вул. Ряснянська, 392). Поховають воїна на Ряснянському кладовищі (військовий сектор).

Біографічні довідки захисників 

Роман Холявка (11.01.1979 – 06.05.2024) Уродженець міста Новий Розділ Львівської області.

Навчався у Новороздільському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 2 Новороздільської міської ради Львівської області. Згодом навчався за спеціальністю «Комерційна діяльність» у Новороздільському політехнічному фаховому коледжі (колишній політехнічний технікум).

Працював у будівельній сфері в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД».

Зі слів рідних, був людиною великої душі – добрим, щирим, справедливим. Ніколи не проходив повз чужу біду, завжди готовий простягнути руку допомоги, підтримати словом чи ділом. Його тепло та турбота відчувалися в усьому, що він робив. Справжній сімʼянин, для якого родина була понад усе. Він оберігав своїх близьких, дбав про них. Вірний друг, на якого можна було покластися в будь-яку мить. Його поважали й цінували всі, хто його знав.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку в лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ Збройних Сил України. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Романа Холявки залишилися діти, дружина, брат та бабуся.

Юрій Паучок (03.05.1980 – 29.05.2025). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №60 м.Львова. Згодом здобув освіту товарознавця у Львівському торговельно-економічному університеті (колишня Львівська комерційна академія). Після завершення навчання працював за спеціальністю, згодом – у будівельній сфері.

Зі слів рідних, захоплювався риболовлею та полюванням. Найкращим місцем для відпочинку вважав перебування в горах.

У 2024 році став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Куп’янському напрямку у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

За виявлену мужність неодноразово був нагороджений відзнаками від військового командування.

У Юрія Паучка залишилися донька, зять, родичі, друзі та побратими.

Єгор Івахов (11.04.1994 – 30.05.2025). Уродженець міста Лисичанськ Луганської області.

Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі №2. Здобув освіту автослюсаря у Лисичанському гірничому технікумі. Згодом продовжив навчання за спеціальністю “Автомобільний транспорт” у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Проходив строкову військову службу у Дніпропетровській області. Після її завершення продовжив службу у Збройних Силах України. Брав участь в антитерористичній операції на сході держави.

Зі слів рідних, любив рибалити та захоплювався автомобільною технікою. Також мав пристрасть до високоточної стрільби.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Луганському, Бахмутському та Донецькому напрямках у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.

За виявлену мужність був нагороджений численними відзнаками від військового командування, зокрема нагрудним знаком “Золотий хрест Головнокомандувача Збройних Сил України” та медаллю “За військову службу Україні”.

У Єгора Івахова залишилися дружина, син, родичі, друзі та побратими.

Тарас Бесага (27.05.1992 – 31.05.2025). Уродженець села Божиків Тернопільської області.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 м.Львова. Згодом здобув професію автослюсаря у Вищому професійному училищі №63 м. Львова. 

Проходив строкову військову службу у місті Чернігів. Протягом всього життя працював водієм у різних компаніях.

Зі слів рідних, обожнював автомобілі та їх ремонт. Також любив риболовлю та був поціновувачем музики.

У 2024 році добровільно став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 107-ї бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України.  

У Тараса Бесаги залишилися мати, батько, бабуся, сестра, племінники та похресник.