У четвер, 20 червня, Львів попрощається з двома військовослужбовцями. Андрій Попик та Любомир Хемій захищали Україну від російських окупантів.
Про це інформує пресслужба ЛМР.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Воїнів Андрія Попика та Любомира Хемія поховають на Личаківському кладовищі.
Біографічна довідка захисників
Андрій Попик (25.01.1984-14.06.2024) Уродженець села Дев’ятники Львівської області.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №22 ім. Василя Стефаника міста Львова. Згодом вступив до Вищого професійного училища №36 міста Львова (сьогодні – Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу НУХТ), де здобув освіту техніка-технолога за спеціальністю «Виробництво молочних продуктів». Далі продовжив навчання у Національному університеті харчових технологій за напрямом підготовки «Харчова технологія та інженерія», отримав кваліфікацію бакалавра з харчової технології та інженерії.
Працював за спеціальністю у Приватному акціонерному товаристві «Львівський міський молочний завод» та у ПрАТ «Концерн Хлібпром». Впродовж 2013-2022 років працював у Польщі. У той самий час розпочав навчання на асистента лікаря-стоматолога.
Любив подорожувати, мав глибокі знання з історії України. За словами родини, «завжди приходив на допомогу друзям і близьким».
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся в Україну та, попри звільнення з військової служби, став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини у складі 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України («Кара-Даг»). Проходив військову службу на посаді командира 2-го відділення розвідувальних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення. Боронив державу на території Запорізької області.
У Андрія Попика залишилися мама і сестра.
Любомир Хемій (29.09.1986-17.06.2024) Львівʼянин.
Навчався у Ліцеї №21 Львівської міської ради та у Навчально-виховному комплексі «Інженерно-економічна школа - Львівський економічний ліцей». Здобув ступінь магістра у колишньому Університеті банківської справи.
Після завершення навчання працював у торгівельній сфері у місті Львові. У вільний час займався брейк-дансом.
У 2015 році добровольцем став на захист держави та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав ЗСУ. Проходив військову службу у складі військової частини А4152 Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Любомира Хемія залишилися мама й син.
За темою
- До ТЦК на Львівщині увірвалися невідомі і напали на військових взводу охорони
18.04.2026, 11:04
- На Львівщині перекриють міст неподалік від одного з ПП на кордоні з Польщею
18.04.2026, 10:58
- На кордоні з Польщею виявили долар із перевищенням радіації у 1905 разів
17.04.2026, 21:49
- У громаді на Львівщині ввели карантин через сказ: під наглядом люди та собаки
17.04.2026, 21:31
- Небезпечні “квести”: у Львові дітей вербують через онлайн-ігри для злочинів
17.04.2026, 20:30
Обговорення
Львів
ТОП
Поблизу Львова 17-річна дівчина загинула під час катання на квадроциклі
На Київщині загинув 11-річний хлопчик: дитину засипало піском
У Львові 23-річний чоловік до напівсмерті побив 20-річного хлопця
На Прикарпатті у ДТП з маршруткою «Івано-Франківськ — Львів» загинув водій
У громаді на Львівщині ввели карантин через сказ: під наглядом люди та собаки
ФОТО
Відео
Ховався на сосні: прикордонники затримали жителя Київщини біля кордону з Білоруссю
Коментар
Блоги
Михайло Цимбалюк
Завдання ворога - показати, що війна «всюди», що тилу не існує
Михайло Цимбалюк
Стрілянина в школі, безпека дітей і проблема нелегальної зброї в Україні
Богдан Козійчук
Про молодіжні ради, закиди та приклад небажання вирішувати проблеми