Генеральний штаб ЗСУ визначає мобілізаційні плани за потребами конкретних військових частин, враховуючи їхні втрати, функціональне призначення, комплектність й обстановку на фронті. 

Такою є відповідь управління комунікацій командування Сухопутних військ ЗСУ на запит "Української правди", опублікована в статті "Пункт збору. Як працюють "розподільники" ТЦК і чому в армію потрапляють непридатні".

Дослівно з документа: "Формування завдань базується на потребах конкретних військових частин з урахуванням їх функціонального призначення, втрат, комплектності та оперативної обстановки. Планування мобілізаційних завдань здійснюється вищим військово-управлінським органом – Генеральним штабом ЗСУ".

У Командуванні Сухопутних військ уточнили, що розподіл мобілізаційних планів базується на даних інформаційної системи "Оберіг", яка враховує кількість військовозобов’язаних у кожному регіоні. Це дозволяє формувати завдання для ТЦК із урахуванням реального людського ресурсу, закріпленого за конкретною місцевістю, стверджують у командуванні.

На практиці це відбувається так: Генштаб ЗСУ визначає загальну потребу в особовому складі для комплектування підрозділів; обласні ТЦК отримують планові мобілізаційні завдання та розподіляють їх на райони; районні ТЦК формують персональні списки, виклики, вручення повісток, облік та оповіщення.

Відповідь управління комунікацій командування Сухопутних військ на запит УП

Водночас в управлінні комунікацій командування Сухопутних військ зазначили, що виконання мобілізаційних планів є одним із заходів реалізації законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У разі невиконання або неналежного виконання службових обов’язків командир повинен нагадати військовому про них, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення.

Крім того, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію на військових ТЦК можуть накласти штрафи (стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).