Нещодавно експерти Центру політичних правових досліджень «СІМ» в рамках діяльності коаліції правозахисників Української Гельсінської Спілки з прав людини представили черговий звіт «Право на працю та особливості його реалізації і захисту в умовах правового режиму воєнного стану на підставі інструментів моніторингу «Місцевий індекс прав людини» (на прикладі Шегинівської територіальної громади Яворівського району Львівської області)».

Як повідомляють організатори, звіт підготовлений в межах проєкту «Правосуддя для людей, які постраждали від російської агресії» за підтримки чеської організації «People in Need» і є одним з цілого комплексу досліджень по усій території України, які спрямовані на виявлення рівня реагування громад на виклики реалізації прав, свобод та інтересів громадян в умовах правового режиму воєнного стану за рахунок власних повноважень та ресурсів.

Водночас, цей звіт став продовженням експертного аналізу спроможності місцевих територіальних громад Львівщини на предмет забезпечення належного використання потенціалу членів громад для забезпечення розвитку.

 «Оскільки воєнний стан значною мірою руйнує звичний уклад життя та економіки, лише активне населення здатне «перезапустити» усі процеси та стати каталізатором відродження. Шегинівська громада стала наступною після Оброшинської, зважаючи на істотну різницю у соціальній та просторовій демографії – прикордонна сільська громада у порівнянні з громадою, що межує з потужною агломерацією обласного центру»,– розповів провідний експерт-розробник проєкту, кандидат юридичних наук Олег Ільницький. 

За його словами, в обидвох випадках результати виявилися доволі схожими і лежать у площині недостатності нормативної та фактичної самостійності.

Так, держава повинна брати активнішу участь у гарантуванні належної реалізації повноважень у сфері вирішення соціальних питань (в тому числі, надавати достатні фінансові можливості), а також здійснювати нагляд за ефективністю і повнотою для утвердження рівності підходів для членів різних громад. Громада «успадкувала» загальнодержавні негативні тенденції ринку праці для сільської місцевості: скорочення чисельності зайнятих осіб, закриття підприємств, зокрема через звуження сфери підприємницької діяльності, зростання міграції активної частини населення.

«Шегинівська громада має великий відсоток молодого працездатного населення з професійно-технічною освітою, а тому слід передбачити додаткові заохочення для реалізації закріплених стимулів для працевлаштування молодих спеціалістів,  в тому числі, у соціально-гуманітарній сфері. Для стимулювання підприємницької ініціативи, «підприємницької міграції» з сусідніх громад, що сприятиме розвитку сфери зайнятості у громаді, слід гнучкіше використовувати механізми місцевого оподаткування», – підсумував Олег Ільницький. 

Вказані висновки і рекомендації з розгорнутим звітом скеровані як до посадовців громади, Мінсоцполітики та правонаступника Мінвідновлення в частині розбудови регіональної політики, оприлюднено на Інтернет-сторінках Української Гельсінської спілки з прав людини та Місцевого індексу прав людини, оскільки вони не лише мають значення для досліджуваної громади, але й загалом для розбудови спроможності місцевого самоврядування.