У Національному антикорупційному бюро України заявили, що наразі немає підтверджень, чи призвели скандальні розмови фігурантів справи «Мідас» про нібито «відсутність сенсу» будівництва захисних споруд над об’єктами енергетики до реальної бездіяльності або руйнувань. Для з’ясування цього, на думку НАБУ, необхідний комплексний аудит рішень і витрат у цій сфері.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.

Коментуючи оприлюднений запис розмови фігурантів справи — «Тенора» та «Рокета», Абакумов зазначив, що питання щодо можливого непобудованого захисту над енергетичними об’єктами насамперед належить до компетенції органів, відповідальних за планування, будівництво та введення в експлуатацію таких споруд.

«З нашої точки зору, логічним кроком тут мав би стати публічний аудит рішень і дій у цій сфері: хто ухвалював рішення, на підставі чого та як оцінювалися ризики для безпеки об’єктів. Але це радше рекомендація з боку органу досудового розслідування, а не наша пряма компетенція», — наголосив він.

Абакумов підкреслив, що НАБУ не може підміняти профільні міністерства або військове командування, даючи оцінку доцільності чи недоцільності інженерного захисту енергетичної інфраструктури. Водночас, за його словами, під час зафіксованих розмов фігуранти обговорювали затягування рішень, аби зростала сума можливої неправомірної вигоди.

У матеріалах справи «Мідас» Дмитро Басов, відомий під псевдонімом «Тенор», фігурує як колишній керівник підрозділу Генпрокуратури та ексспівробітник Фонду держмайна, який згодом обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки в Енергоатом. Інший учасник розмов — Ігор Миронюк («Рокет»), колишній радник міністра енергетики, якого пов’язують із екснардепом Андрієм Деркачем.

Нагадаємо, у листопаді 2025 року НАБУ спільно з САП заявили про викриття масштабної корупційної схеми в енергетичній сфері. За версією слідства, ключовим організатором був бізнесмен Тимур Міндіч — колишній діловий партнер президента Володимир Зеленський. Розслідування, за даними медіа, мало серйозні політичні наслідки та призвело до кадрових рішень у вищих ешелонах влади.