Сьогодні у Москві поховали останнього голову нині забороненого російською владою Об’єднання українців Росії, небожа режисера Олександра Довженка доктора Тараса Дудка. Лікар-психіатр, нарколог за фахом, активний член української громади Москви, в якій прожив понад 40 років, пішов з життя 3 січня на 81 році

Про це повідомило Російське товариство психіатрів на своєму сайті, - пише Радіо Свобода. 

Тарас Дудко активно виступав проти незаконної анексії Криму, проти гонінь на українські культурні та громадські інституції в Росії – Національний культурний центр на Арбаті, бібліотеку, школу, аматорський український театр «Еней».

Перебуваючи в Україні та беручи участь у роботі Світового конгресу українців у 2017 році, Тарас Дудко сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що для нього «це трагедія, що робиться в Росії проти України».

«Справжня війна, війна фізична, економічна, ідеологічна. Війна, яка заважає Україні розвиватись і разом з тим та війна перетворює Росію у ще більш агресивну державу», – сказав тоді Тарас Дудко.

Він народився у Києві 6 квітня 1940 року в родині сестри Олександра Довженка Поліни та близького друга Довженка, польового хірурга, з яким режисер пройшов Другу світову війну, науковця та педагога Миколи Дудка.

Здобувши дві вищі освіти у Києві – Київський медичний інститут, який він закінчив у 1963 році, та філософський факультет Київського університету – у 1968 році, Тарас Дудко у 1964 році переїжджає до Москви, де працює в Науково-дослідному інституті наркології, очолює Інститут реабілітації, розвиває реабілітаційний напрямок.

У 195З році Тарас Дудко заснував Центр медичної реабілітації і корекції особистості та Медичий лікувальної-реабілітації фонд ім. І. Стрільчука. У 2004 році він став директором Інституту реабілітації ННЦ наркології. Доктор Дудко був засновником нового наукового напряму – реабітологія і реабілітація наркологічно хворих і осіб з патологічним гемблінгом (залежністю від азартних ігор).

Попри успішну наукову кар’єру, – Тарас Дудко був доктором медичних наук, академіком Російської академії природничих наук, був нагороджений Орденом «За заслуги» 3-го ступеню у 2007 році, – він не припиняв активної громадської діяльності і ніколи не приховував своїх політичних поглядів і своєї відданості українській справі.

Багато часу і зусиль Олександр Дудко присвятив збереженню пам’яті свого дядька – українського режисера Олександра Довженка. Разом із братом Олександром, також лікарем, він збирав його особисті речі і творчі матеріали. Він був фундатором і меценатом незалежного видавництва українців РФ «Провісник: Довженківський літературно-художній науково-популярний і громадсько-політичний альманах» (Москва, 2002).

Тарас Дудко був першим заступником голови Московського товариства української культури «Славутич».