Цей музей вперше представить авангард як частину української історії.

183 роботи 76 авторів у семи залах постійної експозиції складають зміст новоствореного Музею модернізму, який завтра відкриється у Львові. Мова про генезу розвитку саме львівського модернізму, про те, коли і який світогляд панував та як він переходив у мистецькі форми. Інакше кажучи, мова про історію саме львівського мистецтва – його самодостатній контекст, що не буксував і нічим не поступався творчості західноєвропейських митців. А ще – що дуже важливо – мова про львівський авангард саме як про частину української, а не польської чи російської історії,  з посиланням на організаторів інформує "Еспресо.Захід".

Експозиція починається від періоду історичного авангарду та високого модернізму (1914-1939 роки) і завершується перехідною добою між львівським модернізмом та постмодернізмом, яку складають вже твори сучасників – Миколи Кумановського, Андрія Сагайдаковського та інших видатних митців. Вагомо також, що окремий зал присвятили унікальному сценографу та митцю – екзистенціалістові Євгену Лисику.

"Кожен справжній романтик має свою утопію, – акцентує на своїй сторінці у соцмережах керівник Музею модернізму, що є філією Львівської національної галереї мистецтв, мистецтвознавець Богдан Мисюга. – Я завжди уявляв ідеальну картину взаємодії львівського мистецтва ХХ ст. і прогресу, цілком незалежну від тусовки, тиску тимчасових авторитетів, де видно як мистецтво реагує на зміну в геополітиці, світові тренди. Тепер це не утопія, а реальність, і творили її разом зі мною фондовики Львівської національної галереї мистецтв, реставратори, дизайнери та художники, армія технічної служби зі зварниками, водіями та малярами. Найкраща ідея ніколи не стане реальністю, коли не маєш однодумців. Скидаю капелюха: Тарас Возняк і Віктор Корсак".