Організація української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Володимир Гнатюк і національна культура».

Привітав учасників круглого столу провідник ОУН «Держава», завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич. Він зазначив, що в Організації (ОУН «Держава») постійно йде мова про потребу піднесення нашої нації у питаннях національної організації, національної історії і національної традиції. Сьогоднішня ж розмова – про потребу піднесення слова нації і про подвижника, який це слово народне – першоджерело нашої культури підняв як надзвичайний духовний скарб.

Доповідь про видатного українського етнографа, фольклориста, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, перекладача та громадського діяча Володимира Гнатюка виголосила професор кафедри української фольклористики ім. акад. Ф.Колесси ЛНУ ім. І.Франка, доктор філологічних наук Ганна Сокіл. Учена розповіла про біографічні сторінки Володимира Гнатюка, який прожив лише 55 років, і його творчість на тлі повсякденного життя поневолених українців та в контексті стосунків з видатними постатями українського національного відродження кінця ХІХ початку ХХ ст.: Івана Франка, Олександра Колесси, Михайла Драгоманова, Олександра Потебні, Михайла Грушевського. Наукова спадщина Володимира Гнатюка (а він є автором близько тисячі різних за жанром праць, із них – 20-и т. з українського фольклору та етнографії), вражає і є нашою національною гордістю. Підсумком творчої праці видатного вченого, – зазначила доповідачка, – є: фундаментальне шеститомне видання етнографічних матеріалів з Угорської Руси, тритомне видання коломийок, двотомні видання колядок, щедрівок, байок, легенд, демонології, однотомні видання гаївок, народних оповідань та інших жанрів народної творчости.

Професор Ганна Сокіл наголосила також на титанічній праці Володимира Гнатюка як голови Етнографічної комісії НТШ, редактора «Етнографічного збірника» і «Літературно-наукового вісника».

Оперний соліст Роман Ковальчук, відзначивши виступ ученої, висловив жаль з приводу того, що українські народні танці і глибинний український фольклор, які зібрав Володимир Гнатюк, не стали основою для танців, які танцює українська молодь сьогодні: чужі ритми руйнують національну ідентичність молодих українців.

Голова асоціації підприємців Зіновій Бермес з ностальгією згадував колишні українські часи – часи ліричні, в яких жила душа народу, і на противагу тим часам говорив про нинішній час, коли українцям нав’язують чужі моделі розвитку.

Директор Львівської обласної Малої академії наук Іванна Бородчук висловила думку про потребу поширення збірника гаївок з мелодіями у записах Володимира Гнатюка в українських храмах, громадах, аби молоді українці виконували їх так, як колись.

Громадський діяч Юрко Антоняк говорив про потребу популяризації творчої спадщини Володимира Гнатюка і про проблему оригінальних фольклорних матеріалів на різних творчих конкурсах, відзначивши, як виняток, всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль мистецтв «Сурми звитяги».