Сьогодні, 13 грудня, у Львові на 71-му році життя помер український філософ, антрополог, етнолінгвіст і поет Роман Кісь.

Про це повідомив PEN Ukraine: "Сумні новини... Сьогодні вночі помер український філософ, антрополог, етнолінгвіст та поет Роман Кісь. Висловлюємо щирі співчуття колегам, друзям та рідним. Світла пам‘ять.

Роман Кісь народився у Львові в сім'ї історика, згодом професора Львівського університету Ярослава Кіся (1918—1986).

Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1971), відтоді працює науковим співробітником Інституту народознавства НАН України.

Був учасником літературного середовища 1970-их рр. у Львові, що гуртувалося навколо Григорія Чубая і підготувало 2 номери самвидавного мистецького альманаху «Скриня». У 1-му випуску Роман Кісь опублікував 2 верліброві вірші («Хлопчик», «Бойківська зима») і уклав для Товариства «Квестіонар», в якому наголосив на небезпеці мовної уніфікації («Сим квестіонаром кладу собі за мету не тілько убезпечити нас од загрози уніформізму і подальшої дії колєктивної прессії, але створити підвалини правдішньої єдности за принципом доповнювальности цілковитих ріжнорідностей»).

Зразу після виходу 1-го номера «Скрині» (1971) його автори були піддані переслідуванням КГБ.

Підготував кандидатську дисертацію «Сімейний побут гуцулів українських Карпат». Проте наприкінці 1975 року Вища атестаційна комісія СРСР заборонила подавати дисертації до захисту іншими мовами, окрім російської. З цього приводу Роман Кісь написав листа з протестом на адресу ВАК, відмовившись захищати дисертацію.

Перебував на Чукотці протягом 1976—1979 рр., куди поїхав, щоб вивчати побут Чукчів-оленярів.

В роках 1980–1981 працював у скансені Шевченківського гаю, звідкіль декілька разів його забирали на бесіди-допити до УКДБ. Одночасно задля заробку працював вантажником на „Молдвинзаводі“ в цеху готової продукції.

У 1981 році йому інкримінували злісне хуліганство і ув'язнили на 3 роки (насправді за статтю проти русифікації України). У 1981—1982 рр. відбував покарання у Бердянську на 77-й зоні, потім «з нагоди 60-річчя створення СРСР» відправили «на хімію» на Лисичанський нафтопереробний завод, де працював бетонувальником. В часі ув'язнення познайомився з християнами-баптистами, які відтоді постійно надавали йому суттєву підтримку. Вдруге заарештований у 1985 році за відмову відбувати збори офіцерів запасу. Р.К. вимагав, аби його зарахували для участі в зборах рядовим запасу, оскільки обов'язки офіцера передбачали атеїстичну пропаґанду. Перебував в місці позбавлення волі „на зоні“ в Маневичах Волинської області включно до 1986 року.

Лауреат державної премії ім. Колесси, головний редактор релігійно-філософського альманаху «Transfiguratio / Преображення». (За Вікіпедією).