У селі Воля-Гомулецька, що входить до складу Львівської територіальної громади, реставрують дерев’яну церкву Пресвятої Трійці — пам’ятку архітектури національного значення. Храму - майже 270 років і він збережений у практично незмінному вигляді. Вже тривалий час святиня потребувала комплексного оновлення, яке нині здійснюється за технологією протезування: храм розібрали до основи, замінили пошкоджені дерев’яні елементи та зібрали його заново.

Також триває реставрація унікального стінопису, а в процесі робіт церкві повернуть первісне ґонтове покриття та облаштують протипожежні системи. Всі роботи планують закінчити до кінця цього року. 

Зазначимо, реставрацію розпочали ще у 2021 році, однак із початком повномасштабного вторгнення підрядник припинив виконання робіт. Водночас на початковому етапі розкриття дерев’яних стін виявили критичні пошкодження конструкцій, що вимагало зміни технологічного підходу: фахівці дійшли висновку, що частину стін необхідно розібрати, аби замінити прогнилі або зруйновані елементи. Тож скорегували проєкт та визначили нового виконавця - підприємство «ЛЬВІВ-РЕСТАВРАЦІЯ». І у 2024 році реставраційні роботи відновили. 

«Церква потребувала реставрації вже довгі роки. Поруч - залізнична колія, а це - вібрація, а також дощ, сніг, мороз нищили храм. Там, особливо на кутах, утворились великі щілини. Спочатку передбачалось тільки укріплення стін. Але, коли зняли обшивку, то, разом з експертом з Німеччини Крістофом Юнґгансом, зрозуміли: церкву однозначно необхідно повністю розібрати і зібрати наново. Рішення була непросте, бо кожну балку требу було пронумерувати, зрозуміти як і де здійснити протезування.  Була довга дискусія, але все ж таки так і зробили», — розповіла радниця міського голови з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко-Швець. 

Реставрація проводиться з максимально дбайливим підходом до збереження історичної спадщини: храм відновлюють у практично первісному вигляді. Як розповіла керівниця офісу охорони культурної спадщини ЛМР Тетяна Балукова, під час Другої світової війни північна частина нави була зруйнована. І тоді на її відновлення використали елементи матеріалів з хорів. 

“Зараз хори будуть відновлені, тобто всі елементи будуть повернуті на своє первинне місце. Відновлення цього унікального храму має велике значення, адже йдеться не лише про збереження архітектурної спадщини, а й нашої культурної ідентичності та традицій”, - зауважила Тетяна Балукова. 

Загалом станом на сьогодні виконано орієнтовно 60% робіт. Як розповів заступник керівника ТзОВ «ЛЬВІВ-РЕСТАВРАЦІЯ» Ярослав Пащак, вже здійснено реставрацію та зворотній монтаж вівтаря, нави та склепіння храму. 

“Старались якнайбільше залишити первісної деревини. Міняли тільки ті частини, які не підлягали повторному використанню. Автентична деревина збережена на 70%”, - розповів Ярослав Пащак.

Зараз тривають роботи зі встановлення карнизу. Залишається змонтувати ганок та гонтову обшивку і покриття. Цей матеріал на замовлення підрядника виготовляють карпатські майстри. 

Також буде встановлено систему пожежної сигналізації, блискавкозахист, пожежний резервуар та облаштуємо благоустрій. Разом з тим тривають роботи з реставрації унікального стінопису, що зберігся в інтер'єрі храму.

“Оскільки церкву розбирали, то, щоб максимально зберегти існуючі розписи, стінопис був профілактично заклеєний. Зараз майстрині закріплюють ділянки, які відстали, підклеюють паволоку, яка була розрізана чи розірвана. Тобто, виконують найосновніші  консерваційні процеси, від яких залежить збереження пам'ятки”, - зазначив викладач коледжу ім. Труша, художник-реставратор станкового темперного живопису Андрій Почеква. 

Адміністратор парафії отець Володимир Крижанівський розповів, що, попри аварійний стан, у церкві відбувалися Богослужіння. Востаннє Літургія тут була у 2023 році - перед початком відновлення реставраційних робіт.   

Загальна вартість робіт складає близько 10 млн грн. Проєкт має і міжнародне співфінансування - 70 тис. євро на збереження пам'ятки виділив фонд ALIPH. 

«Тішить, що, незважаючи на труднощі в часі війни, і міськрада, і всі дотичні сторони, знайшли фінансовий та інтелектуальний ресурс, щоб відновити цю святиню, яка представляє сакральну цінність і пам’ятку для нашого народу», — зазначив голова комісії сакрального мистецтва Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ отець Ярослав Петруха.